В ОПЗЖ прокоментували ймовірну вимогу Росії на перемовинах призначити Бойка прем'єр-міністром України

Джерело видання у керівництві ОПЗЖ назвало повідомлення Грозєва неправдивим.

"Нам нічого не відомо про перебіг переговорів. Вважаємо цю інформацію неправдивою. Крім того, Юрій Бойко в нинішній ситуації не вважає за можливе для себе приймати подібні пропозиції", – заявило джерело.

Бойко прокоментував інформацію Грозєва у Facebook, назвавши її "фейком" та "провокацією".

"Сьогодні поширюється неправдива інформація, що нібито Росія на переговорах висуває вимогу – призначення Юрія Бойка прем'єр-міністром. Це фейк і провокація, спрямована на дискредитацію наших ініціатив щодо припинення бойових дій та запобігання гуманітарній кризі в Україні", – написав він.

7 березня у Twitter Грозєв повідомив, що на перемовинах з Україною РФ висувала три умови для припинення збройного вторгнення, одна з них – призначення главою уряду нардепа від "Опозиційної платформи – За життя" Юрія Бойка.

Третій раунд переговорів між РФ та Україною має відбутися сьогодні.

Перший раунд перемовин відбувся 28 лютого у районі українсько-білоруського кордону. Основною їхньою метою було припинення вогню та бойових дій на території України. За словами Подоляка, "сторони визначили низку пріоритетних тем, за якими назріли певні рішення".

Другий раунд відбувся 3 березня. Після нього українська делегація повідомила, що не одержала результатів, на які розраховувала. Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомляв, що гуманітарні коридори – це "програма-мінімум" переговорів.

Контекст:

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаудари.

Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.

Втрати російських окупантів станом на 7 березня становили понад 11 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, а також понад 1 тис. одиниць танків, бронемашин, артилерійських систем, РСЗВ та засобів ППО, 46 літаків, 68 вертольотів, 454 автомобілі, три катери, 60 цистерн із пальним та сім оперативно-тактичних безпілотників.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягти Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни запровадили проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.