На переговорах з Україною РФ вимагає призначити прем'єром Бойка

Війна в Україні

За даними головного розслідувача Bellingcat Христо Грозєва, на переговорах з Україною Росія висувала три умови для припинення збройного вторгнення, зокрема призначення главою уряду нардепа від "Опозиційної платформи – За життя" Юрія Бойка. Про це він повідомив 7 березня у Twitter.

"Дві людини, наближені до російсько-українських переговорів (включно з переговорами неофіційними каналами), сказали мені, що Росія пропонувала: 1. [Президент Володимир] Зеленський формально залишається президентом, але Росія призначає Бойка прем'єр-міністром. 2. Україна визнає "ЛДНР" і Крим. 3. Жодного НАТО", – написав Грозєв.

За його інформацією, "Зе сказав їм категоричне ні".

Третій раунд переговорів між РФ та Україною має розпочатися приблизно о 16.00.

Перший раунд переговорів відбувся 28 лютого в районі українсько-білоруського кордону. Основною їхньою метою було припинення вогню та бойових дій на території України. За словами Подоляка, "сторони визначили низку пріоритетних тем, щодо яких назріли певні рішення".

Другий раунд відбувся 3 березня. Після нього українська делегація повідомила, що не дістала результатів, на які розраховувала. Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомляв, що гуманітарні коридори – це "програма-мінімум" переговорів.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаудари.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 7 березня становлять, за даними Генштабу ЗСУ, понад 11 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, а також понад 1 тис. одиниць танків, бронемашин, артилерійських систем, РСЗВ та засобів ППО, 46 літаків, 68 вертольотів, 454 автомобілі, три катери, 60 цистерн із паливом та сім оперативно-тактичних безпілотників.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН із вимогою "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновили історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.