В Україні загинуло щонайменше троє російських кримінальних авторитетів із 90-х – Bellingcat
Щонайменше троє російських кримінальних авторитетів із 1990-х загинули в Україні, де вони воювали у складі російської приватної військової компанії "Вагнер". Про це 13 лютого повідомила розслідувальна група Bellingcat.
Розслідувачам Bellingcat удалося з'ясувати, що під час вербувальної кампанії вагнерівці змогли завербувати 59-річного Сергія Максименка (Олімпієць), 55-річного Андрія Бережних (Мститель) та 55-річного Ігоря Куска (Афганець). Усі вони відомі своїм кримінальним минулим.
Андрій Бережних у середині 90-х створив банду в місті Балаково Саратовської області РФ, діяла вона приблизно 20 років. Бережних та його група протягом багатьох років скоїли низку вбивств і замахів, жертвами яких стали, зокрема, місцеві власники бізнесів.
2003 року злочинна група Бережних зізналася в нападі на саратовську телекомпанію СТВ із застосуванням гранатомета РПГ-26. "Медіазона" пише, що загалом Бережних скоїв п'ять доведених убивств і 12 замахів на вбивство, за що його засудили до 25 років ув'язнення.
Бережних загинув під час бойових дій в Україні 8 грудня 2022 року, приєднавшись до ПВК "Вагнер" лише за місяць до цього.
Сергій Максименко очолював банду "Олімпія". На початку 2000-х угруповання здійснило низку вбивств, переважно власників місцевого бізнесу та лідерів суперницьких банд. Також банда займалася проституцією та вимаганням. У Bellingcat наголошують на особливій жорстокості дій банди. Наприклад, 2003 року її члени напали на сімох чоловіків (включно з їхніми дружинами) у місцевому барі з бейсбольними битами та мисливськими рушницями.
Засуджений до 25 років Максименко приєднався до ПВК "Вагнер" у вересні 2022 року. Загинув він у грудні минулого року.
Ігор Куск був ветераном війни в Афганістані. Із 1998 року в Татарстані керував злочинним угрупованням, яке дістало назву "Кусковські". Банда вирізнялася тим, що в їхніх лавах було чимало ветеранів Афганістану.
Спочатку банда діяла в Нижньокамську і Казані, займалася незначними злочинами та замовними вбивствами. Однак 2004 року угруповання здійснило вбивство двох генеральних директорів великої будівельної компанії "Татсантехмонтаж", у якій на той момент працювало приблизно 1 тис. людей.
Bellingcat пише, що Куск, який відбував 23-річний строк, хотів воювати в Україні ще до того, як вербувальники ПВК "Вагнер" відвідали його в'язницю. Він писав листа главі Чечні Рамзану Кадирову, щоб його прийняли у підрозділ "Ахмат". Зрештою Куск приєднався до ПВК "Вагнер" у липні 2022 року, його ліквідували в Україні.
Контекст:
На боці Росії у війні проти України, окрім регулярної армії, воюють приватні військові компанії. Найвідоміша серед них – ПВК "Вагнер", у лавах якої перебувають найманці та завербовані у тюрмах ув'язнені.
За інформацією Білого дому станом на 22 грудня 2022 року, сили ПВК "Вагнер", скеровані в Україну, становили 50 тис. найманців, із них 10 тис. – контрактники, а ще 40 тис. – завербовані у тюрмах ув'язнені.
ЗМІ повідомляли, що участь у вербуванні в'язнів брав особисто засновник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин, було оприлюднено відео з колонії, де він виступав перед ув'язненими. Пригожин назвав себе "представником" ПВК "Вагнер" і попередив, що шукає найманців для участі у "важкій війні". В'язням він пообіцяв, що до колонії вони "не повернуться в жодному разі". На початку січня 2023 року Пригожин (на думку американського Інституту вивчення війни (ISW) – щоб "прорекламувати" ПВК "Вагнер") заявив, що частина вагнерівців, які воювали в Україні, вже дістала помилування в РФ.
Із 50 тис. російських ув'язнених, завербованих ПВК "Вагнер" для участі у війні в Україні, залишилося лише 10 тис. осіб. Інші або загинули, або дезертирували, заявила глава благодійного фонду "Русь сидящая" Ольга Романова 21 січня.
The New York Times написала 25 січня, що кількість могил на кладовищі у станиці Бакинській Краснодарського краю, яке належить ПВК "Вагнер", зросла у сім разів за останні два місяці.
Із кінця 2022 року вербувальники ПВК "Вагнер" почали об'їжджати колонії по другому колу, оскільки багато ув'язнених, скерованих на війну влітку та восени 2022 року, загинули, повідомляло російське видання "Медіазона". Зазначають, що у місцях позбавлення волі стало набагато менше охочих поповнити лави ПВК.