"Він пахне домом". Маріупольчанка вивезла з окупації прапор України, по якому їздили танки

До повномасштабної війни сім'я Лілії працювала в порту. Коли 24 лютого 2022 року почалося вторгнення, сім'я спершу не повірила в це, але згодом зібралася в місто: треба було закупитися продуктами й ліками. Робили це вони вже під звуки вибухів. Перший час прожили у своїй квартирі у п'ятиповерхівці – вікна закрили подушками й покривалами.

Зараз будинок зруйнований від влучання снаряда. Замість квартири, де жила сім'я, – величезна дірка у стіні.

Після 5 березня весь будинок перемістився жити в підвал. Там і готували їжу – на саморобному мангалі. Їжі бракувало, тому харчувалися всі разом із запасів. Одного дня, згадує Лілія, відкрили дитячий садок неподалік будинку, і людям дозволили забрати трохи протермінованої їжі. Зіпсоване м'ясо маринували в оцті й потім готували. Якось навіть зварили суп із голубів, яких спіймали на вулиці.

Уже у квітні їжі не залишилося, тож люди змушені були йти отримувати "російську гуманітарну допомогу". Гуманітарку їм видавали під звуки гімнів РФ і терористичного угруповання "ДНР".

15 квітня підвал, де переховувалася сім'я, уперше відвідали російські військові.

"Ми почули, що кричать: "Там є хтось? Кидайте в підвал гранату!" І мій чоловік почав кричати: "Нічого не кидайте, тут діти, пенсіонери!" І в цей момент вони зайшли в підвал зі зброєю, почали перевіряти кімнати. Сказали нам узяти документи і вийти на вулицю", – згадує Лілія.

Спочатку сім'я планувала залишитися в Маріуполі, оскільки сподівалися, що місто швидко відвоюють. Також Лілія із чоловіком не наважувалися покинути літніх батьків, які за станом здоров'я не перенесли б десятки годин у черзі на виїзд з окупованого міста.

Одного дня Лілія побачила на тролейбусних дротах український прапор.

"Якщо чесно, нам було навіть радісно – от я виходжу з під'їзду, дивлюся наліво, і він там висить. Ми цьому так тішилися. А одного разу ми переходимо дорогу й бачимо, що прапора немає. Ми дивимося – а прапор валяється на землі, увесь заплутаний у цих дротах. Син мій почав обурюватися: "Мамо, вони їздять по нашому прапору!" – каже жінка.

За словами Лілії, окупанти паплюжили прапор, їздили по ньому машинами й танками. Але зробити сім'я нічого не могла – на той момент їм уже було відомо про те, як зникали люди, у яких виявляли українську символіку. Сім'я ходила навколо прапора три дні. І тоді чоловік Лілії все ж ризикнув його врятувати.

"Увечері ми побачили, що прапор знесло на бордюр обабіч дороги – напевно, вітром або хтось непомітно його зсунув. І ми так ходили біля нього, аж раптом бачимо, що немає військових. І чоловік мій узяв кусачки, обрізав дріт, сховав прапор під одяг і втік", – розповідає маріупольчанка.

Прапор сім'я вирішила надійно сховати в Маріуполі. Самі ж вони в окупації залишалися до середини серпня 2022 року. Сім'я покинула Маріуполь 13 серпня. Оскільки вони не мали власного транспорту, дорога відбувалася в кілька етапів: спочатку везли знайомі лікарі. Їхати довелося через територію країни-агресора. Звідти їх потім вивезли волонтери.

Жінка згадує, що збираючи речі в дорогу, вона хотіла взяти щось пам'ятне, що нагадувало б їй про дім, про Маріуполь. Тому, не сказавши нічого сім'ї, вона взяла із собою прапор, який замотала в дитячі речі.

Уже коли сім'я дісталася Німеччини й зупинилася у друзів, Лілія розповіла рідним свою таємницю – і розгорнула врятований прапор. Чоловік, каже вона, був шокований.

"Він називав мене всіма словами, якими тільки міг, казав, що я божевільна. Питав: "Ти добре розуміла хоча б, що ти робила?" Кажу: "Так, розуміла", – згадує маріупольчанка.

Зараз сім'я живе в Німеччині, Лілія іноді приїжджає в Україну. Жінка хоче повернутися в Маріуполь після звільнення міста і брати участь у його відновленні. Показуючи журналістам прапор, вона каже: "Він пахне домом".

Контекст:

Російські війська оточили Маріуполь у перші дні повномасштабного вторгнення РФ в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. Від початку березня він був у блокаді, із другої половини травня місто – у повній окупації.

У Маріуполі на початку серпня залишалося приблизно 130 тис. осіб. До повномасштабного вторгнення в місті проживало 530 тис. людей. За різними оцінками, під час боїв за місто загинуло від 20 тис. до 25 тис. мирних жителів, точних даних немає.

Через Маріуполь окупанти регулярно перекидають техніку й живу силу з території РФ на донецький та запорізький напрямки. У місті базуються мобілізовані росіяни.