ЗМІ з'ясували подробиці розслідування щодо окупації півдня України. Слідчі допитали високопоставлених генералів і "приходили на розмову" до Залужного

Справу про недостатню оборону Херсонської області порушили ще 11 квітня 2022 року, але відтоді про слідство мало відомо. У березні 2023 року в Державному бюро розслідувань повідомили, що справу розслідують за ч. 1 ст. 111 та ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу (державна зрада й недбале ставлення до військової служби).

За даними слідства, ідеться про неналежне мінування мостів і дамб, щоб стримати наступ РФ. Це, зі свого боку, спричинило тяжкі наслідки, пов'язані з окупацією території Херсонської та Запорізької областей, пояснило джерело видання.

"BBC News Україна" зазначає, що співробітники СБУ не фігурують у справі про окупацію півдня, у ній проходять лише представники Збройних сил України. Слідчі вже допитали низку представників військового командування. Серед них командувач сил оборони Сергій Наєв, колишні командири угруповання військ "Південь", зокрема генерали Андрій Ковальчук та Андрій Соколов тощо. Також свідчення давав ексглава Генштабу ЗСУ генерал Віктор Муженко. Він розповів, що відвідав допит 20 лютого 2023 року.

За даними журналістів, також допитали ще одного колишнього начальника Генштабу, генерала Руслана Хомчака. Надавали свідчення колишні керівники Херсона, зокрема ексголова Херсонської обласної військової адміністрації Геннадій Лагута, якого 16 вересня виявили мертвим у Києві. Кілька джерел стверджує, що в межах розслідування справи слідчі приходили на бесіду до головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Журналісти надіслали запит у ДБР, щоб з'ясувати, чи фігурує Залужний у розслідуванні, але там відмовилися надавати інформацію.

Загалом у справі про оборону півдня дало свідчення понад 50 осіб, пише видання. Водночас до липня 2023 року ніхто не допитував військовослужбовця Івана Сестриватовського, який заявив в інтерв'ю, що мав підірвати мости на Чонгарі, але йому не вдалося – не спрацював механізм.

Військові, з якими журналісти обговорювали цю справу, мають сумніви, що цивільний орган зможе провести належне розслідування. Також вони побоюються, що хочуть "призначити" винних, щоб швидко задовольнити запит суспільства. У багатьох країнах НАТО такі справи розслідують слідчі військової поліції, але в Україні такого органу поки немає.

"Українська правда" нагадує, що мінувати перешийок з окупованого Криму почали ще 2014 року. З Криму є три виїзди на материкову частину України – сухопутні дороги через пункти "Каланчак" і "Чаплинка", звідки відкривається шлях на Херсон та Нову Каховку, і "Чонгар", звідки дорога йде на Мелітополь. Замінувати можна було останній виїзд, оскільки він пролягає через міст, розповів один із представників командування Об'єднаних сил, підрозділ якого останні кілька років стежив за мінуванням. Під міст можна закласти вибухівку, а дороги зазвичай захищають протитанковими мінами, але цього не можна зробити, коли дорогами користуються цивільні.

Мости, з яких перешкоди згодом зняли, розташовані далі вглиб материка, на Північно-Кримському та Каховському магістральному каналах. Їх розмінували ще до 2018 року через те, що скорочували кількість військових на півдні, оскільки вони були потрібні в зоні АТО. Командувач оборони регіону Андрій Соколов пояснив, що покинути замінований міст на мирній території без нагляду не можна.

Також було створено п'ять мінних полів. Однак усі перешкоди робили на території, яка мала мирний статус, тож мінувати можна було лише обмежені території, пише "Українська правда". Військові, з якими спілкувалося видання, кажуть, що з мостів мін ніхто не прибирав і їх регулярно перевіряли. Восени 2021 року сапери обстежили загородження й замінили підривники на всіх мінах – уперше на південному напрямку. Остання перевірка мінувань була 15 лютого 2022 року.

Щодо військ, за словами Соколова, на півдні не було повного комплекту навіть для умов мирного часу. Туди мали призначити дві бригади (повний комплект – 3–5 тис. осіб кожна) і батальйон (500 осіб) безпосередньо на кордоні з Кримом. У разі бойових дій цей склад мали поповнити ще двома бригадами тероборони. Але другої бригади туди так і не призначили, а наявні підрозділи були сформовані лише на 50%. Загальна чисельність основних сил на півдні перед російським наступом сягала приблизно 1600 людей, пише видання. Військові розповіли, що їх закріпили за смугами території, які були значно більшими, ніж передбачено статутом. Як пізніше з'ясували із захоплених документів окупантів, українська лінія оборони була добре відома росіянам, на їхніх картах було нанесено позиції сил оборони.

Коли росіяни розпочали повномасштабне вторгнення, вибухівка на Чонгарському мосту не спрацювала, пише видання. Морпіхам вдалося підірвати три із чотирьох дамб, одну з яких було пошкоджено незначно, а також Генічеський міст.

Контекст:

Російські окупанти зайшли на територію Херсонської області 24 лютого 2022 року з боку тимчасово окупованого Криму. Херсон – єдиний обласний центр, який їм удалося захопити.

За кілька днів до цього проєкт "Крим.Реалії" повідомляв, що дорогу, яка веде із Херсонської області до Криму, було заміновано.

Сестриватовський в інтерв'ю "Українській правді" підтвердив це. Він був серед тих, хто мав підірвати мости. Військовослужбовець спробував це зробити, але вибуху не сталося. Він назвав дві ймовірні причини: спрацювала диверсійна група росіян або дроти підриву було пошкоджено внаслідок обстрілу.

Ексміністр оборони України Олексій Резніков вважає, що підрив моста біля Чонгару Херсонської області не зупинив би наступу російських окупантів із Криму.