Фельштинський: Росіяни не матимуть можливості проголосувати проти поправок до конституції. ФСБ контролює комп'ютер ЦВК
Не варто плекати ілюзій, що референдум щодо внесення змін у конституцію РФ може призвести до несподіваних для президента Володимира Путіна результатів, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" російсько-американський історик Юрій Фельштинський.
Референдум щодо внесення змін у конституцію РФ, найімовірніше, не відбудеться. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив російсько-американський історик, автор книжки "ФСБ підриває Росію" Юрій Фельштинський.
"Ситуація з коронавірусом може вплинути на строки формального референдуму про внесення поправок у конституцію Росії, який мав відбутися у квітні. Тепер він, найімовірніше, не відбудеться. Усім нам зрозуміло, референдум – це технічний момент. І в російського народу навіть за реального бажання проголосувати проти поправок не буде для цього технічної можливості. ФСБ контролює комп'ютер ЦВК. І в нинішній Росії точно передбачено ситуації, коли дані потрібно підправляти. Не варто помилково вважати, що референдум може призвести до несподіваних для президента РФ Володимира Путіна результатів", – підкреслив історик.
На його думку, режим карантину в Росії можуть використовувати для розправи з небажаними ЗМІ, журналістами та політиками.
"Особливо коронавірус ні на що не впливає. Окрім того, що на якийсь час російський уряд позбувся протестної проблеми. Тепер з об'єктивних причин заборонено (і не тільки у РФ) збиратися великими групами. Як ми знаємо, зараз по суті в Росії запроваджено надзвичайний стан. Він довів ситуацію до абсолютного ідеалу тоталітарної влади, коли все населення тихо сидить по домівках. За порушення карантину введено серйозні покарання. Водночас оголошено значне покарання за поширення брехливої інформації про коронавірус. У будь-якій країні це сприймалося б як нормальне явище, тому що появу такої інформації дійсно потрібно припиняти. Але конкретно у РФ це покарання стосується ЗМІ і призводить до великих штрафів. Можна припускати або побоюватися, що російське керівництво використовуватиме ситуацію для розправи з небажаними ЗМІ (переважно йдеться про інтернет, оскільки все інше вже під значним контролем), окремо взятими журналістами і навіть політичними діячами", – вважає Фельштинський.
Він побоюється, що уряди всіх країн не поспішатимуть знімати обмеження, запроваджені через пандемію коронавірусу.
"Основна проблема, яку я вбачаю в тому, що багато урядів різних країн швидко і легко ввели обмеження. Не впевнений, що вони з тією самою швидкістю і легкістю зніматимуть обмеження після того, як потреба в них відпаде. Я очікую, що у країнах на кшталт Угорщини, де Орбан щойно ввів із санкції парламенту НС і по суті наділив себе диктаторськими повноваженнями, і у країнах на кшталт Росії уряди спробують зберегти диктаторські повноваження за собою, коли загроза коронавірусу мине. І я навіть підозрюю, що обмеження, запроваджені у США під слушним приводом – закриття кордонів із Мексикою, Канадою, обмеження повідомлення з ЄС, Трамп зніматиме з меншим ентузіазмом, ніж той, під яким він їх вводив", – підсумував співрозмовник.
16 березня Конституційний суд РФ визнав закон про поправку до конституції такою, що відповідає основному закону країни. Серед іншого, закон містить норму про так зване занулення президентських строків Путіна. Згідно з висновком суду, президент РФ зможе знову брати участь у виборах, незалежно від кількості строків, протягом яких він обіймав посаду глави держави на момент набуття чинності змін до конституції.
17 березня президент РФ Володимир Путін підписав указ про проведення 22 квітня всеросійського голосування за поправки до конституції Росії. Однак 25 березня він заявив, що голосування перенесуть через пандемію коронавірусної інфекції.
Спалах коронавірусної інфекції COVID-19 виник у грудні 2019 року в китайському Ухані. 11 березня Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією. На 2 квітня коронавірус виявлено на території 180 країн і регіонів.
За даними американського Університету Джонса Гопкінса, станом на ранок 2 квітня загальна кількість інфікованих у світі перевищила 937 тис. осіб, із них майже 194 тис. – одужало, а понад 47 тис. осіб – померло.