Конституційний суд Росії підтвердив законність обнулення строків Путіна

Конституційний суд Росії підтвердив законність обнулення строків Путіна У вихідні в кількох містах Росії відбулися акції протесту проти обнулення президентських строків Путіна
Фото: EPA

Конституційний суд РФ визнав, що закон про поправку до конституції відповідає основному закону країни. Зокрема, закон містить норму про так зване обнулення президентських строків Володимира Путіна.

Конституційний суд Росії визнав, що закон про поправку до конституції відповідає основному закону країни, повідомляють на сайті суду.

Зокрема, цей закон містить норму щодо так званого обнулення президентських строків Володимира Путіна.

"Порядок набуття чинності ст. 1 закону Російської Федерації про поправку до конституції Російської Федерації "Про вдосконалення регулювання окремих питань організації та функціонування публічної влади" відповідає конституції Російської Федерації", – ідеться у висновку суду.

Згідно з висновком, президент РФ зможе знову брати участь у виборах, незалежно від кількості строків, протягом яких він обіймав посаду глави держави на момент набуття чинності змін до конституції.

У суді наголосили, що рішення про граничну кількість строків повноважень, протягом яких одна й та сама особа може обіймати посаду глави держави, "завжди є, по суті, питанням вибору балансу між різними конституційними цінностями". З одного боку, констатують судді, конституційна характеристика демократичної правової держави передбачає досить жорсткі обмеження щодо кількості строків, але з іншого боку, конституційний принцип народовладдя передбачає можливість громадян обрати на вільних виборах ту особу, яку вони вважають найбільш гідною.

"Наявність у особи статусу глави держави аж ніяк не впливає на перемогу на виборах, оскільки інші кандидати можуть обмежуватися оприлюдненням своїх програм і критикою глави держави, а останній об'єктивно пов'язаний необхідністю надати результати своєї діяльності за минулий період", – вважають у Конституційному суді Росії.

Крім того, на думку суддів, законодавці під час ухвалення рішень можуть враховувати й конкретні історичні фактори, зокрема ступінь загроз для держави та суспільства, а також стан політичної та економічної систем.

Путін подав проєкт закону про поправки до конституції РФ на розгляд Держдуми 20 січня.

4 лютого він сказав, що поправки в конституцію вносять не для продовження його повноважень. Однак 10 березня за пропозицією депутатки від "Единой России" Валентини Терешкової Держдума підтримала поправку про обнулення президентських строків Путіна.

11 березня поправки підтримали обидві палати російського парламенту, а 14 березня Путін підписав закон, того самого дня Конституційний суд розпочав екстрене засідання для перевірки поправок. Засідання проводили в закритому режимі, оскільки у справі не було сторін-учасниць, яким потрібно забезпечити гласність і змагальність, пояснила "Ведомостям" пресслужба суду. Востаннє суд провів екстрене засідання в березні 2014 року, коли вивчав конституційність анексії Криму.

14–15 березня в кількох містах Росії відбулися акції протесту проти обнулення президентських строків Путіна, у Москві затримали приблизно 50 осіб.

Деякі російські вчені, письменники, юристи й журналісти виступили проти внесення поправок в основний закон.

Після рішення Конституційного суду проєкт винесуть на всеросійське голосування, його заплановано на 22 квітня.

Путін обіймає посаду президента із 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли він був главою уряду.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати