Путін і Сєчин розв'язали світову війну. Поки що цінову – ексвіцепрезидент ЮКОСа

Російська влада знищила обидва чинники, за яких Путін обіцяв змінюваність влади, вважає Невзлін
Фото: EPA

До падіння світових цін на нафту призвели дії двох представників "російської мафії" – президента РФ Володимира Путіна й голови "Роснефти" Ігоря Сєчина, вважає колишній віцепрезидент і член ради директорів компанії ЮКОС Леонід Невзлін.

Російська влада, вийшовши з нафтової угоди з ОПЕК, розв'язала "світову цінову війну". Таку думку у Facebook висловив ексвіцепрезидент і член ради директорів компанії ЮКОС Леонід Невзлін.

"Російська мафія (цього разу два її представники – [президент РФ] Володимир Путін і [голова "Роснефти"] Ігор Сєчин) розв'язала світову війну (поки що цінову). У громадян Росії, безумовно, є привід себе заспокоїти: нафта по $30, долар по 75 рублів, зате ми американців нагнули, скоро їхній сланцевій нафті кінець. Пережили долар по 60, переживемо і по 80. До речі, попередній обвал рубля у грудні 2014 року, на думку більшості експертів, теж спровокували дії "Роснефти" і непрозора схема розміщення її облігацій", – зазначив він.

Невзлін додав, що собівартість російської нафти хоча й нижча, ніж сланцевої сировини у США, "але все-таки не менш висока і зростає з кожним роком".

"Згідно з підрахунками, які минулого року для Saudi Aramco провела компанія IHS Markit Ltd, видобування російської нафти на суші в середньому коштує приблизно $40 за барель. Собівартість нафти, видобутої на російському шельфі, на $2–3 вища. Російські посадовці назвали ці показники завищеними, але незначно. Розроблення родовищ в Арктиці й на Далекому Сході коштує істотно дорожче", – написав він.

На думку Невзліна, у цій ситуації Путін може розраховувати "на розорення виробників сланцевої нафти у США", проте, вважає експерт, "це може і не призвести до відновлення балансу на ринку з урахуванням впливу одного тільки коронавірусу на світову економіку та попиту на енергоносії".

"Отже, уже зараз видно контур протистояння у світі найближчим часом: з одного боку США, Туреччина і Саудівська Аравія, з кожною із цих країн у Росії зараз напружені відносини, що переходять у відкриті конфлікти. Хто на боці Путіна (не пишу Росії – інтереси путінського угруповання і країни давно розійшлися)? Іран і [президент Сирії] Башар Асад", – заявив ексголова ЮКОСа.

Невзлін нагадав, що своїми діями російська влада "знищила обидва чинники, за яких Путін обіцяв змінюваність влади": накопичення ресурсів і впевненості в собі. "Що залишається робити російському народові, учергове зубожілому внаслідок девальвації рубля? Як що – голосувати за путінські поправки, звісно", – сказав він насамкінець.

5 березня Організація країн – експортерів нафти, яка охоплює 14 нафтовидобувних держав: Алжир, Анголу, Венесуелу, Габон, Іран, Ірак, Конго, Кувейт, Лівію, ОАЕ, Нігерію, Саудівську Аравію, Екваторіальну Гвінею і Еквадор, – погодила додаткове обмеження на видобування нафти в обсязі 1,5 млн барелів на добу у зв'язку з падінням попиту на неї через коронавірус. Планували, що 6 березня до угоди приєднається Росія, але сторонам не вдалося домовитися про продовження чинної або укладання нової угоди.

Прессекретар "Роснефти" Михайло Леонтьєв заявив, що угода з ОПЕК не відповідала інтересам Росії і не була партнерською. За даними джерел The Bell, ініціатором розриву угоди був голова "Роснефти" Ігор Сєчин. Керівництво Росії вважає, що відмова від угоди завдасть шкоди американським виробникам сланцевої нафти, з'ясували журналісти The Bell і Bloomberg.

До 1 квітня між країнами – членами ОПЕК та партнерами організації, зокрема Росією, продовжує діяти домовленість про скорочення обсягів нафтовидобування на 1,7 млн барелів на добу. Після цього всі обмеження знімуть.

На тлі невдалих перемовин Саудівська Аравія, за даними джерел Bloomberg, вирішила "вступити в тотальну цінову війну" і наростити видобуток із нинішніх 9 млн до 12 млн барелів на добу. Це, як вважають опитані агентством аналітики, "призведе до хаосу на ринку нафти".

9 березня вартість північноморської нафти Brent впала на 30% – до $33 за барель. Таке падіння цін виявилося найбільшим із 1991 року – від часу війни в Перській затоці. Після ранкового обвалу цін на нафту різко впали біржові індекси цілої низки країн. Торги на Нью-Йоркській фондовій біржі вперше з часів фінансової кризи 2008 року припинили.

На сайті торгів зазначено, що станом на 10.00 10 березня нафта подорожчала на 6% після рекордного падіння.

Слідом за цим обвалився російський рубль і ринок акцій у РФ.