-2 Київ
Після ранкового обвалення цін на нафту різко впали біржові індекси цілої низки країн.
Першими на падіння цін на нафту відреагували азійські біржі. Nikkei 225 – один із головних фондових індексів Японії – упав нижче від показника 20 000 пунктів, до 19 698 пунктів, повідомляє телекомпанія NHK. Це було найбільше одноденне падіння із грудня 2018 року. TOPIX, другий за значимістю індекс фондового ринку Японії, опустився на 82 пункти – до 1388. Падіння індексів фіксували також на біржах у Сінгапурі, Гонконзі, Індонезії та на Філіппінах, зазначає Bloomberg.
Найважливіший індекс Лондонської фондової біржі FTSE 100 на початку торгів упав майже на 9%, до 6000 пунктів, згодом він трохи відновився, але сьогоднішні торги були гіршими на біржі від часів глобальної фінансової кризи 2008 року, пише The Guardian.
Лідерами падіння на Лондонській біржі, за даними The Bell, стали папери російських нафтогазових компаній: на відкритті вони впали на 20–34%, але потім змогли частково відіграти падіння ("Роснефть" падала майже на 20%, "Газпром" – на 13%, "Лукойл" – на 17,3%).
Відразу після відкриття Франкфуртської біржі головний німецький індекс DAX упав на 7,4%, до 10 690,08 пункта, зазначає "Немецкая волна". Водночас знизилися котирування акцій усіх 30 концернів, що входять до DAX, зокрема Deutsche Bank і Adidas.
Фондовий індекс Італії впав сильніше від інших у Європі – як зазначає Bloomberg, на 12%.
Американські фондові ринки теж відкрилися обвалом: у перші хвилини торгів індекс S&P 500 знизився на 6,9%, Dow Jones – на 7%, інформує Investing.com. Через таке різке падіння вперше від часів фінансової кризи 2008 року торги на 15 хвилин було припинено. Більше від усіх за кілька хвилин торгів устигли подешевшати акції нафтових компаній: ConocoPhillips – на 26%, Chevron – на 14,47%, ExxonMobil – на 14,2%.
Головний ринковий аналітик Markets.com Ніл Вілсон сказав The Guardian, що сьогоднішній день увійде в історію як "чорний понеділок". "Якщо ви думали, що [ситуація на ринку цінних паперів] не може бути гіршою, ніж протягом останніх двох тижнів, подумайте ще раз", – охарактеризував він те, що відбувається.
5 березня Організація країн – експортерів нафти, куди входить 14 нафтовидобувних країн: Алжир, Ангола, Венесуела, Габон, Іран, Ірак, Конго, Кувейт, Лівія, ОАЕ, Нігерія, Саудівська Аравія, Екваторіальна Гвінея та Еквадор, – погодила додаткове обмеження видобутку нафти на 1,5 млн барелів на добу через падіння попиту на неї через коронавірус. Прогнозували, що 6 березня до угоди приєднається Росія, але сторонам не вдалося домовитися про продовження наявної або укладення нової угоди.
Прессекретар "Роснефти" Михайло Леонтьєв заявив, що угода з ОПЕК не відповідала інтересам Росії і не була партнерською. За даними джерел The Bell, ініціатором розриву угоди був голова "Роснефти" Ігор Сєчин. Керівництво Росії вважає, що відмова від угоди завдасть шкоди американським виробникам сланцевої нафти, з'ясували журналісти The Bell і Bloomberg.
До 1 квітня між країнами – членами ОПЕК та партнерами організації, зокрема Росією, продовжує діяти домовленість про скорочення обсягів нафтовидобування на 1,7 млн барелів на добу. Після цього всі обмеження знімуть.
На тлі невдалих переговорів Саудівська Аравія, за даними джерел Bloomberg, вирішила "вступити в тотальну цінову війну" і наростити видобуток із нинішніх 9 млн до 12 млн барелів на добу. Це, як вважають опитані агентством аналітики, "призведе до хаосу на ринку нафти".
9 березня вартість північноморської нафти Brent упала на 30% – до $33 за барель. Таке падіння цін виявилося найсильнішим із 1991 року – від часів війни в Перській затоці. Після обвалення цін на нафту у РФ почав стрімко дешевшати рубль.
