У Німеччині побоюються впливу санкцій США проти "Північного потоку – 2" на вітчизняні компанії

США планують внести законопроєкт, який розширить санкції проти трубопроводу "Північний потік – 2"
Фото: EPA

Згідно з внутрішнім документом, який є в розпорядженні міністерства економіки Німеччини, санкції можуть торкнутися державних підприємств, що надають послуги страхування та модернізації трубопровідної мережі і дооснащення суден-трубоукладачів, повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Влада Німеччини побоюється, що введення нових американських санкцій проти проєкту будівництва трубопроводу "Північний потік – 2" торкнеться державних служб країни і вітчизняних компаній. Про це повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung, посилаючись на внутрішній документ міністерства економіки ФРН.

Видання повідомляє, що, згідно з документом, санкції можуть торкнутися підприємств, які надають послуги страхування і модернізації трубопровідної мережі та дооснащення суден-трубоукладачів. Також постраждають фірми, які відповідають за проведення контролю, перевірок та видання сертифікації.

В уряді країни побоюються, що співпраця з Росією у цьому проєкті може означати адміністративну відповідальність для державних органів у зв'язку із завершенням або експлуатацією трубопроводу.

У документі назвали нововведенням санкції, спрямовані на "дружні уряди".

4 червня повідомляли, що сенатори США планують внести законопроєкт, який розширить санкції проти трубопроводу "Північний потік – 2". Очікують, що введені раніше санкції США щодо "Північного потоку – 2" буде поширено на всю діяльність, яка стосується прокладання труб і страхування. Обмежувальні заходи планують поширити на компанії, що надають "послуги андеррайтингу, страхування або перестрахування" для суден, які працюють на трубопроводі.

У грудні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік, який передбачає введення санкцій проти російських газопроводів "Турецький потік" і "Північний потік – 2". Відразу після цього швейцарська компанія Allseas зупинила роботи з будівництва "Північного потоку – 2" і вивела з Балтійського моря свої судна-трубоукладачі. Міністр енергетики РФ Олександр Новак заявив, що для добудови газопроводу Росія може використовувати російське трубоукладне судно "Академік Черський". Його перекинули з далекосхідного порту Находка в Балтійське море. Зараз трубоукладник перебуває в територіальних водах Німеччини – в порту Мукран.

"Самарський теплоенергетичний майновий фонд" ще в березні був у списку афілійованих юросіб "Газпрому". Засновниками фонду значилися "Газпром теплоенерго" і "Газпром міжрегіонгаз" Самара". За даними РБК, наприкінці березня СТМФ змінив прописку із Самари на Санкт-Петербург. Джерело агентства в "Газпромі" заявило, що в компанії вважають "санкційні ризики у зв'язку з роботою судна нівельованими".

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Готовність газопроводу становить 93%. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його навпіл фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія дала дозвіл тільки у 2019 році. Очікували, що будівництво завершиться до кінця 2019 року, але потім запуск "Північного потоку – 2" перенесли на кінець 2020 року.