Білорусь подвоїла кількість авіарейсів із країн Близького Сходу. Найчастіше їх використовують нелегали – ЗМІ

У Мінськ із країн Близького Сходу щодня прибуває до 1 тис. нелегальних мігрантів, зазначає Welt am Sonntag
Фото: Официальная страница Национального аэропорта Минск / Facebook
До березня 2022 року з аеродромів Стамбула (Туреччина), Дамаска (Сирія) та Дубая (ОАЕ) до Мінська заплановано майже 40 рейсів щотижня – удвічі більше, ніж узимку 2019–2020 років (приблизно 17 рейсів). Про це 7 листопада пише Welt am Sonntag.

Найчастіше ці рейси використовують нелегали для подальшої міграції до країн ЄС, зазначає видання.

Welt am Sonntag із посиланням на дані німецьких спецслужб повідомляє, що до Білорусі з країн Близького Сходу щодня прибуває до 1 тис. нелегальних мігрантів.

Крім того, у Білорусі планують почати приймати міжнародні рейси ще в п'яти національних аеропортах країни, зокрема у прикордонному з Польщею місті Гродно.

Контекст:

Цього року країни Балтії та Польща зіткнулися з проблемою нелегальної міграції з Білорусі.

У Литві вважають, що Лукашенко навмисно послабив контроль над кордоном зі свого боку. У міноборони Литви заявляли, що Білорусь інструктує нелегалів на кордоні.

13 липня литовський Сейм офіційно визнав наплив мігрантів із Білорусі гібридною агресією. Окрім Литви, надзвичайну ситуацію на кордоні з Білоруссю оголосили в Латвії та Польщі.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявляв 17 вересня, що на території Білорусі перебувають понад 10 тис. мігрантів із країн Близького Сходу, яких можуть використати для проведення гібридної атаки проти Польщі та Литви.

Через наплив мігрантів на кордоні з Білоруссю побудувати паркан вирішили уряди ЛитвиЛатвії та Польщі.

Президенти Литви, Латвії, Естонії та Польщі Гітанас Науседа, Егілс Левітс, Керсті Кальюлайд і Анджей Дуда під час зустрічі в Києві 23 серпня випустили спільну декларацію. У заяві міграційну кризу на кордоні з Білоруссю вони назвали "політично керованою гібридною операцією, котру здійснює режим Лукашенка", в якій "експлуатують беззахисних громадян третіх країн". Її мета – "відвернути увагу від дедалі частіших порушень прав людини і громадянина з боку режиму".