Світ

Литовський Сейм офіційно визнав наплив мігрантів із Білорусі гібридною агресією

13 липня 2021, 18.02 Этот материал также можно прочитать на русском

Литовські депутати вважають, що нелегальних мігрантів із третіх країн Білорусь використовує для дестабілізації ситуації в Литві Фото: depositphotos.com

Литовський парламент 13 липня ухвалив резолюцію, якою визнав підвищення нелегальної міграції через Білорусь гібридною агресією. Про це повідомляють на сайті Сейму.

За документ проголосувало 56 членів Сейму з керівних фракцій, проти було двоє, 24 парламентарії, що належать до опозиції, утрималися,повідомляє агентство BNS. Резолюцію ініціювали голова парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Лаурінас Кащюнас, голова комітету з питань закордонних справ Жигімантас Павіленіс і голови кількох фракцій.

Резолюція констатує, що організовані потоки іноземців із третіх країн, які нелегально перетинають кордон, використовують для дестабілізації ситуації в Литві.

Тому уряду пропонують для посилення охорони ділянки державного кордону з Білоруссю залучити армію, а також по всьому периметру цього кордону в максимально короткі строки встановити фізичне загородження.

Організаторів потоків нелегальної міграції, включно з білоруськими фізичними та юридичними особами, мають притягнуті до відповідальності, стосовно них пропонують застосовувати національні санкції та судове переслідування, ідеться в документі.

У резолюції пропонують розглядати іноземців із третіх країн, які нелегально перетнули кордон Литви і не мають документів (за винятком жінок із дітьми, вагітних, людей з інвалідністю і дітей до 16 років), доки не доведено іншого, як імовірних учасників гібридної атаки. Тому на них мають поширюватися інші умови затримання і проживання.

Окрім того, пропонують ініціювати інформаційну кампанію у країнах походження нелегальної міграції з метою стримування потенційних мігрантів, а також домагатися повернення нелегальних мігрантів до країн їхнього походження.

Парламент Литви також звертається до країн – членів ЄС, Єврокомісії та інших інституцій із закликом виявити солідарність і надати Литві необхідну допомогу у відбитті гібридної агресії.

За словами прем'єр-міністерки Інгріди Шимоніте, нелегальна міграція через Білорусь напередодні спільних навчань РФ і Білорусі "Захід" є загрозою національній безпеці держави, оскільки "незрозуміло, хто може приїхати в Литву із групою мігрантів", пише BNS.

За останніми даними, цьогоріч у Литву прибуло понад 1,7 тис. нелегальних мігрантів. Шимоніте зазначила, що це не та кількість людей, "яка похитнула б основи держави", але проблема пов'язана зі зростанням динаміки міграції.

За словами глави уряду, Литві відомі кілька білоруських компаній, які займаються перевезенням мігрантів – це легальні компанії, що займаються туристичним бізнесом. Із країнами Євросоюзу проводять перемовини про застосування санкцій до таких компаній.

Контекст

У Литві вважають, що Олександр Лукашенко, який називає себе президентом Білорусі, навмисно послабив контроль над кордоном зі свого боку. 26 травня, коментуючи реакцію Заходу на примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, Лукашенко заявляв: "Ми зупиняли наркотики і мігрантів – тепер самі їх їжте й ловіть".
На тлі різкого збільшення припливу мігрантів влада Литви оголосила 7 липня про початок будівництва стіни на кордоні з Білоруссю. На проєкт хочуть витратити €42 млн. Литва також розмістить додаткові війська на кордоні, щоб стримати потік нелегальної міграції та побудує наметовий табір на 350 осіб для мігрантів та біженців у Центрі реєстрації іноземців у місті Пабраде.
Єврокомісія допоможе Литві подолати міграційну кризу, що виникла на кордоні з Білоруссю. Про це 2 липня заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Для контролю кордону з Білоруссю ЄС скерує в Литву прикордонні патрулі, перекладачів і вертольоти, зазначав 10 липня президент країни Гітанас Науседа.
Після виборів президента в Білорусі 2020 року, таємної церемонії інавгурації, яку вперше в історії Білорусі не анонсували і не транслювали по телебаченню, і жорсткого придушення масових акцій протесту відносини Євросоюзу та режиму Лукашенка погіршилися. Низка держав не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз із 2 жовтня 2020 року ввів чотири пакети санкцій – через фальсифікацію результатів виборів президента, насильницьке придушення мирних протестів, репресії проти цивільного суспільства, примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, переслідування опозиціонерів.
Останніми з них, 24 червня, Євросоюз ввів секторальні санкції проти Білорусі. Загалом під європейськими санкціями зараз перебувають 166 фізичних та 15 юридичних осіб із Білорусі. Це сам Лукашенко, його найближче оточення і родичі, силовики, які придушують мирні протести, бізнесмени, прокурори, судді тощо.