Світ

Президенти країн Балтії і Польщі виступили із заявою про Білорусь. Анонсують додаткові санкції проти режиму Лукашенка

23 серпня 2021, 20.36 Этот материал также можно прочитать на русском

Єдиний спосіб покласти край політичній кризі в Білорусі – всебічний національний діалог, зазначили глави Естонії, Латвії, Литви і Польщі Фото: Gitanas Nausėda / Twitter

Президенти Литви, Латвії, Естонії та Польщі – Гітанас Науседа, Егілс Левітс, Керсті Кальюлайд і Анджей Дуда – під час зустрічі в Києві 23 серпня випустили спільну декларацію щодо Білорусі, вони зазначили, що проблеми з мігрантами не змусять їх змінити позицію щодо політичної кризи в республіці. Заяву, підписану главами чотирьох держав, опубліковано на сайті президента Польщі.

Президенти зазначили, що у серпні минулого року білоруська влада не прислухалася до голосу своїх громадян, які сподівалися, що "мають право вирішувати майбутнє своєї країни на вільних виборах", а "замість надії був страх і широко поширені репресії".

"Ми – президенти Естонії, Латвії, Литви і Польщі – солідарні проти агресивної і дестабільної поведінки Олександра Лукашенка та білоруської влади. Переконані, що воля білоруського народу має бути головним орієнтиром під час формування майбутнього Республіки Білорусь, – ідеться у заяві. – Висловлюємо глибокі співчуття 631 політв'язню [станом на 13 серпня] та їхнім родичам. Усіх політичних в'язнів має бути звільнено і відновлено у правах".

На думку глав чотирьох держав, єдиний спосіб покласти край політичній кризі в Білорусі – всебічний національний діалог, який веде до вільних і справедливих виборів.

Естонія, Латвія, Литва і Польща підтримують міжнародні санкції партнерів із НАТО проти білоруського режиму, в межах співпраці із союзниками щодо влади Білорусі буде введено додаткові обмеження, підкреслюють у декларації.

Чотири президенти міграційну кризу на кордоні з Білоруссю назвали "політично керованою гібридною операцією, яку здійснює режим Лукашенка", в якій "експлуатують беззахисних громадян третіх країн". Її мета – "відвернути увагу від частих порушень прав людини й громадянина з боку режиму".

Науседа закликав глав Латвії, Польщі та Естонії домагатися активнішої участі структур ЄС та фінансової підтримки у відповідь на гібридну атаку з боку режиму Лукашенка, повідомляють на сайті президента Литви.

"Пропоную разом ініціювати проведення дискусій у Брюсселі з кількох питань: необхідність перегляду міграційної політики ЄС і правових актів, що регламентують охорону зовнішніх кордонів, а також можливості надання фінансування ЄС для будівництва фізичного бар'єра на кордоні з Білоруссю", – підкреслив Науседа.

Левітс, Кальюлайд, Науседа і Дуда прибули до Києва для участі в першому саміті Кримської платформи.

Контекст

У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. Протягом протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня в країні затримали понад 25 тис. осіб, разом вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
2021 року масові вуличні протести в Білорусі припинили.
У Литві вважають, що Лукашенко навмисно послабив контроль над кордоном зі свого боку. У міноборони Литви заявляли, що Білорусь інструктує нелегалів на кордоні. Прем'єр-міністерка Інгріда Шимоніте стверджувала, що перевезенням мігрантів займаються легальні білоруські компанії, які спеціалізуються на туристичному бізнесі. МВС Литви 3 серпня повідомило, що в Литві виявили групу нелегалів у супроводі автомобіля, який використовують у Держприкордонкомітеті Білорусі.
У зв'язку зі зростанням напливу нелегальних мігрантів уряд Литви 2 липня оголосив надзвичайну ситуацію. 13 липня литовський Сейм офіційно визнав наплив мігрантів із Білорусі гібридною агресією, а 3 серпня Литва почала повертати в Білорусь нелегалів.
За даними Служби охорони держкордону Литви станом на 23 серпня, на кордоні з Білоруссю цього року литовські прикордонники затримали 4141 мігранта. Більшість із них – іракці.