Блінкен поговорив із главою МЗС Казахстану. У розмові згадали Україну
"Держсекретар підтвердив повну підтримку Сполученими Штатами конституційних інститутів Казахстану та свободи ЗМІ й виступив за мирне врегулювання кризи, що поважає права. Держсекретар також порушив питання сприяння стабільності в Європі, включно з підтримкою суверенітету й територіальної цілісності України у відповідь на агресію Росії", – поінформував Прайс.
Міністерство закордонних справ Казахстану повідомило у Twitter, що Тлеуберді "докладно поінформував Блінкена про ситуацію у країні, а також про контртерористичну операцію, яку проводять за участю миротворчих сил Організації Договору про колективну безпеку".
Контекст:
Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести почалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Затримали сотні протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне паливо.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює керівну партію країни.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там спалахнула пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Згодом влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні.
6 січня поліція Казахстану повідомила про вбивство "десятків" учасників протестів, які, за інформацією правоохоронців, намагалися захоплювати державні будівлі в Алмати. За даними МОЗ Казахстану, унаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб.
МВС Казахстану заявило про вісьмох загиблих правоохоронців. ЗМІ писали про 13 загиблих поліцейських, двоє з яких – "із відсіченими головами".
Увечері 6 січня у МВС Казахстану заявили, що "звільнили" площу Республіки в Алмати від мітингувальників.