Блінкен: Вірменія й Азербайджан досягли відчутного прогресу в мирних переговорах

"Після інтенсивної й конструктивної серії двосторонніх і тристоронніх обговорень сторони досягли суттєвого прогресу у вирішенні складних питань. Обоє продемонстрували щиру прихильність до нормалізації відносин і припинення давнього конфлікту між їхніми двома країнами", – сказав Блінкен.

За його оцінкою, і Вірменія, і Азербайджан "у принципі погодилися на визначені умови і краще розуміють позиції одне одного щодо невирішених питань".

Тепер, зазначив глава дипломатії США, міністри повернуться до своїх столиць, щоб поділитися зі своїми урядами інформацією, що "за наявності додаткової доброї волі, гнучкості й компромісу угода зараз у межах досяжності".

"Вони будуть і надалі користуватися повною підтримкою й участю Сполучених Штатів у своїх зусиллях щодо забезпечення міцного і сталого миру", – пообіцяв Блінкен.

Переговори тривали з 1-го до 4 травня. На церемонії їх закриття Блінкен сказав, що, на його думку, угода була "в межах видимості, у межах досяжності", цитує "Голос Америки". Глави делегацій Вірменії та Азербайджану на церемонії не виступили.

МЗС Вірменії та Азербайджану 4 травня опублікували фінальну заяву про переговори, у якій наголосили що міністри зустрілися з Блінкеном, а також із радником президента США з національної безпеки Джейком Салліваном.

"Міністри та їхні команди досягли прогресу у взаєморозумінні щодо деяких статей проєкту двосторонньої угоди "Про мир і встановлення міждержавних відносин", водночас зафіксувавши, що позиції щодо деяких основних питань, як і раніше, розходяться", – ідеться в заявах.

Обидва міністри висловили вдячність американській стороні за проведення переговорів між Вірменією й Азербайджаном. Сторони домовилися продовжити обговорення.

Водночас попередні пресрелізи міністерств, присвячені відносинам між країнами, і ті, які опублікували під час переговорів, було написано в зовсім іншій риториці.

Мірзоян 3 травня заявив, що "дії Азербайджану проти народу Нагірного Карабаху, розпалювання ненависті на найвищому рівні й відкриті погрози застосування сили свідчать про намір і реальну загрозу Азербайджану провести в Нагірному Карабаху етнічне чищення".

МЗС Азербайджану в коментарі щодо пресконференції прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна 4 травня назвало "абсурдними" претензії Вірменії щодо "встановлення КПП на азербайджансько-вірменському кордоні" й "неприйнятними коментарі стосовно створення прикордонного переходу "Лачин". "Вірменська сторона має припинити втручання у внутрішні справи Азербайджану і свою багаторічну агресивну політику проти Азербайджану", – заявили у відомстві.

Прессекретар президента країни-агресора Росії Дмитро Пєсков 2 травня заявив, що у РФ "вітають" будь-яку допомогу щодо врегулювання конфлікту між Вірменією й Азербайджаном, але вирішення проблеми можливе лише на основі "абсолютно безальтернативних" тристоронніх документів 2020 року, підписаних разом із Росією, повідомило держагентство РФ "РИА Новости".

Контекст:

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану. За даними перепису 2005 року, абсолютну більшість населення Нагірного Карабаху (понад 99%) становлять етнічні вірмени.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло майже 7 тис. осіб.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану й Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський.

Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

У вересні 2022 року ситуація в регіоні знову загострилася. Сторони звинуватили одна одну в обстрілі. Під час зіткнень загинуло приблизно 300 людей. Секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив 15 вересня, що завдяки участі міжнародної спільноти вдалося досягти угоди між Вірменією й Азербайджаном про припинення вогню.

З грудня громадяни Азербайджану, які називають себе екоактивістами, блокують Лачинський коридор – єдиний транспортний зв'язок Нагірного Карабаху з Вірменією й зовнішнім світом. Через блокаду в Нагірному Карабаху наростає брак продуктів і медикаментів, є перебої з газом та електропостачанням, писало видання "Кавказский узел".