Цей захід азербайджанські прикордонники пояснюють необхідністю запобігання перекиданню живої сили, боєприпасів і військової техніки з боку Вірменії. Про встановлення КПП поінформовано командування російського миротворчого контингенту і російсько-турецький моніторинговий центр, ідеться в документі.
Міністерство оборони Азербайджану на своєму сайті пише, що 22 квітня камери спостереження зафіксували рух автомобілів вірменської сторони, які прибули до дороги Лачин – Ханкенді для встановлення КПП на кордоні. МО також опублікувало відео з імовірним проїздом вірменських військових машин.
У відповідь Рада безпеки Нагірного Карабаху видала заяву, у якій ідеться про неприйнятність блокади Лачинського коридору і встановлення КПП, унаслідок чого жителі невизнаної республіки Нагірний Карабах стали "заручниками в руках Азербайджану".
Міністерство закордонних справ Вірменії також засудило встановлення контрольного пункту, наголосивши, що Баку порушує положення тристоронньої заяви від 10 листопада 2020 року.
Контекст
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
У вересні 2022 року ситуація в регіоні знову загострилася. Сторони звинуватили одна одну в обстрілах. Під час сутичок загинуло приблизно 300 людей. Секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив 15 вересня, що завдяки участі міжнародної спільноти вдалося досягти угоди між Вірменією та Азербайджаном про припинення вогню.
-1 Київ
