Пашинян заявив, що Вірменія ще 2007 року погодилася вважати Нагірний Карабах частиною Азербайджану

Світ

18 квітня прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив у парламенті країни, що Єреван ухваливши сформульовані 2007 року Мадридські принципи для врегулювання нагірнокарабаського конфлікту, погодився, що ця територія є частиною Азербайджану. Про це повідомив Armenpress.

"Пашинян пояснив, що у Вірменії ще до 2007 року існувала концепція, яка полягала в тому, що Нагірний Карабах, як і інші, самовизначається від Радянського Союзу, і була теза, що Нагірний Карабах ніколи не був частиною Азербайджану. 2007 року з'явилися Мадридські принципи, де було зафіксовано, що врегулювання статусу Нагірного Карабаху й увесь процес має бути погоджено з Азербайджаном", – пише агентство.

Прем'єр зазначив, що "всі війни та сутички" були пов'язані з тим, що зміст переговорів про статус Нагірного Карабаху і "публічного дискурсу" не збігаються.

Виступаючи у парламенті Вірменії, Пашинян оцінив можливість підписання мирного договору між Баку і Єреваном.

"Моє щире бажання зробити все можливе для якнайшвидшого укладання мирної угоди з Азербайджаном. Чи можливий такий розвиток? Я думаю, що це дійсно можливо. [...] Мирний договір між Вірменією та Азербайджаном стане реальним, якщо обидві країни чітко, без двозначностей та підводних каменів визнають територіальну цілісність одна одної і візьмуть зобов'язання не висувати одна до одної територіальних претензій сьогодні і будь-коли", – сказав прем'єр.

За його словами, домовленостей про це було досягнуто під час переговорів із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і 6 жовтня 2022 року в Празі, і 31 жовтня в Сочі, "проте і з Єревана, і з Баку лунають офіційні заяви, які звинувачують іншу сторону в невиконанні домовленостей".

"Я хочу підтвердити, що Республіка Вірменія повністю визнає територіальну цілісність Азербайджану, і ми очікуємо, що Азербайджан зробить те саме", – наголосив Пашинян.

Алієв неодноразово говорив, що мирну угоду може бути підписано. Зокрема, у жовтні 2022 року він не відкидав підписання документа до кінця року, про що повідомляв "Интерфакс-Азербайджан".

18 квітня 2023 року Алієв заявив, що Азербайджан найближчим часом може підписати мирну угоду з Вірменією. Водночас він наголосив, що Карабах – це внутрішня справа Азербайджану, і висунув ультиматум вірменам, які проживають у Нагірному Карабасі: або виїхати, або набути азербайджанського громадянства, зазначає видання Turan.

Контекст

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнали частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський.
Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
У вересні 2022 року ситуація в регіоні знову загострилася. Сторони звинуватили одна одну в обстрілах. Під час сутичок загинуло приблизно 300 людей. Секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив 15 вересня, що завдяки участі міжнародної спільноти вдалося досягти угоди між Вірменією та Азербайджаном про припинення вогню.