Боррель розповів, що нові санкції проти Білорусі введуть проти 86 осіб і компаній

Боррель заявив, що секторальні санкції "боляче й сильно вдарять" по економіці Білорусі
Фото: EPA
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 21 червня затвердили новий пакет санкцій проти влади Білорусі. Про це розповів верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель журналістам, пише Associated Press.

Боррель сказав, що ЄС ухвалить рішення про заморожування активів і заборони на поїздки для приблизно 86 фізичних осіб та організацій.

Боррель сказав, що міністри також підготують низку економічних секторальних санкцій, які лідери ЄС розглянуть на саміті в четвер, 24 червня. За його словами, це "боляче й сильно вдарить" по економіці Білорусі. Агентство припустило, що ці заходи можуть передбачати заборону на експорт калію (поширеного інгредієнта добрив), експорт тютюнової продукції і нафтопродуктів. Редактор Radio Free Europe / Radio Liberty Рікард Йозвяк заявляв, що вони можуть стосуватися калійних добрив, банківської справи та нафти.

Контекст:

9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася і Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій запровадив мінфін США.

У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 людей і семи організацій.

У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.

16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.