Євросоюз погодив секторальні санкції проти Білорусі

Світ

Європейський союз погодив введення секторальних санкцій проти Білорусі. Про це 18 червня у Twitter написав редактор Radio Free Europe / Radio Liberty Рікард Йозвяк.

"Стало зрозумілим, що є угода про секторальні санкції Євросоюзу щодо Білорусі за трьома галузям – калійні добрива, банківська справа та нафта – із політичним "зеленим світлом" на раді із закордонних справ у понеділок", – написав журналіст.

За його словами, остаточно питання введення санкцій проти Білорусі ЄС вирішить найближчими днями.

Водночас міністр фінансів Австрії Гернот Блюмель, коментуючи виданню EUobserver інформацію про те, що його країна намагається пом'якшити європейські санкції проти Білорусі, заявив, що нічого про це не знає.

"Санкції також мають охоплювати фінансовий сектор. Австрія виступає щодо цього за заборону на торгівлю цінними паперами та інструментами фінансового ринку, що було б жорстким заходом. Для Австрії дуже важливо, щоб фінансові санкції не було спрямовано на населення Білорусі. У наших спільних інтересах, щоб Білорусь не втягувалася ще далі у сферу впливу Росії", – заявили в австрійському відомстві.

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій долучилася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США й Великобританія.
16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.