"Будь-який запит про видавання буде дією суто ритуальною". У Литві заявили, що не видадуть Тихановську Білорусі

Заступник міністра закордонних справ Литви Мантас Адоменас у коментарі "Немецкой волне" заявив, що Литва не видасть Білорусі опозиціонерку Світлану Тихановську.

Він підкреслив, що Литва не видає людей, які зазнають політичних переслідувань.

"Я думаю, у керівництві Білорусі добре розуміють: будь-який запит про видавання Світлани Тихановської буде дією суто ритуальною. У Мінську прекрасно знають, яку відповідь ми їм дамо", – сказав він.

На запитання про те, чи не може відмова видати Тихановську ще більше ускладнити відносини Вільнюса і Мінська, заступник міністра закордонних справ відповів: "Нашого посла відкликали для консультацій ще в жовтні минулого року. Зараз Литву в Білорусі представляє тимчасовий повірений. Зробити офіційні відносини ще гіршими навряд чи можливо".

У жовтні 2020 року Литва відкликала посла з Білорусі у відповідь на аналогічний крок Олександра Лукашенка, який відкликав глав білоруських місій у Литві та Польщі.

Литва і Польща надали притулок багатьом білорусам, які втекли від переслідувань.

"Будь-який литовський уряд, який погодився б видати хоча б одного політичного біженця мінському режиму, не протримався б і дня", – вважає депутат Сейму Литви Емануеліс Зінгеріс.

2 березня Слідчий комітет Білорусі передав до Генпрокуратури документи на екстрадицію Тихановської. Слідком опублікував відео, на якому знято, як у серпні 2020 року, ще до проведення президентських виборів, люди, яких Слідком називає довіреними особами Тихановської, за її присутності обговорюють "закупівлю електрошокерів, газових балончиків, рацій, мегафонів, мікрофонів, інших предметів і знарядь, призначених для вчинення злочину".

Прессекретарка Тихановської заявила, що опозиціонерка ніколи не брала участі в розробленні таких планів. Сама Тихановська стверджує, що відео змонтоване.

Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Тихановська після виборів була змушена покинути Білорусь, зараз вона проживає в Литві. Восени 2020 року опозиціонерку оголосили в розшук у Білорусі та Росії. У лютому 2021 року вона оголосила про підготовку до нових протестних акцій у країні.