"Дефолт неминучий". Fitch обвалив кредитний рейтинг Росії

"Рейтинг "С" відображає думку Fitch про неминучість суверенного дефолту", – ідеться у повідомленні.

У релізі зазначено, що минулого разу агентство знизило кредитний рейтинг РФ 2 березня. Однак те, що відбулося після цього, ще більше підірвало здатність Росії обслуговувати свій держборг, зауважують аналітики Fitch.

Зокрема вони згадують указ президента РФ Володимира Путіна від 5 березня, яким він дозволив виплачувати в рублях валютні борги перед "недружніми" країнами.

Російська економіка обвалюється через західні санкції, введені проти країни за вторгнення в Україну. Про загрозу дефолту 2 березня заявили аналітики фінансової компанії JP Morgan.

6 березня кредитний рейтинг Росії знизило агентство Moody's (із В3 до Са). За версією цього агентства, РФ опинилася за крок від дефолту.

Експерт Morgan Stanley у сфері суверенного кредитування для країн Саймон Вейвер сказав у коментарі Bloomberg 7 березня, що дефолт у РФ може настати 15 квітня, коли закінчиться 30-денний пільговий період із виплат російського уряду за доларовими облігаціями 2023-го і 2043 років.

У Morgan Stanley вважають дефолт "найімовірнішим сценарієм" для РФ, сказав він. За словами Вейвера, у разі дефолту "навряд чи ситуація буде звичайною". Він заявив, що в такому разі "найвідповіднішим може бути порівняння з Венесуелою".

Контекст:

24 лютого президент Росії Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України".

Після звернення Путіна у багатьох містах України, зокрема у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, почали повідомляти про звуки вибухів. Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.

7 березня в управлінні верховного комісара ООН із прав людини заявили, що із 4.00 24 лютого жертвами російської агресії проти України стало щонайменше 406 мирних жителів, поранено 801. В організації зазначили, що реальні цифри значно вищі, оскільки з місць, де тривають інтенсивні бої, інформація надходить із запізненням і її ще треба підтвердити. 8 березня міністр оборони України Олексій Резніков підтвердив інформацію про більше ніж 400 убитих та понад 800 поранених мирних громадян від рук російських солдатів.

Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.

Втрати російських окупантів станом на 8 березня становили понад 12 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Також, за даними Генштабу, РФ втратила за цей період 303 танки, 1036 бойових броньованих машин, 120 артилерійських систем, 56 реактивних систем залпового вогню, 27 засобів протиповітряної оборони, 48 літаків, 80 вертольотів, 474 одиниці автомобільної техніки, три судна, 60 цистерн із паливно-мастильними матеріалами та сім безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня.

РФ відмовляється забирати тіла загиблих в Україні російських військових, заявила 7 березня віцепрем'єр-міністерка – міністерка із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Окрім того, 8 березня США ввели заборону на імпорт російських енергоносіїв – нафти й газу, Великобританія вирішила відмовитися від них до кінця року.