"Сьогодні я оголошую, що Сполучені Штати націлилися на головну артерію російської економіки. Ми забороняємо весь імпорт російської нафти та газу. Це означає, що російську нафту більше не прийматимуть в американських портах і американський народ завдасть ще одного потужного удару по військовій машині [президента РФ Володимира] Путіна", – сказав він.
Байден уточнив, що це рішення у Конгресі підтримало обидві партії.
"Ми не субсидуватимемо війну Путіна. Ми ухвалили це рішення у тісних консультаціях із союзниками та партнерами, особливо у Європі", – повідомив президент США. Він зазначив, що це рішення "не обійдеться без витрат" для США, і попередив американців про зростання цін на бензин та пообіцяв зробити все, щоб мінімізувати це зростання.
За даними джерел CBS News, заборона також поширюється на російське вугілля.
Із пропозицією ввести ембарго на імпорт російської нафти до США, що становить до 10% американського імпорту, 5 березня виступили сенатори-республіканці від штату Канзас Джеррі Моран і Роджер Маршалл. Вони також закликали Білий дім збільшити внутрішнє видобування нафти та газу для пом'якшення зростання цін на енергоносії у США.
7 березня агентство Reuters писало, що президент США Джо Байден готовий заборонити імпорт нафти з РФ, навіть якщо цього заходу не підтримають європейські партнери.
Контекст
24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України".
Після звернення Путіна у багатьох містах України, зокрема у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, почали повідомляти про звуки вибухів. Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
7 березня в управлінні верховного комісара ООН з прав людини заявили, що з 4.00 24 лютого жертвами російської агресії проти України стало щонайменше 406 мирних жителів, поранено 801. В організації зазначили, що реальні цифри значно вищі, оскільки з місць, де тривають інтенсивні бої, інформація надходить із запізненням та її ще треба підтвердити. 8 березня міністр оборони України Олексій Резніков підтвердив інформацію про понад 400 убитих та понад 800 поранених мирних громадян від рук російських солдатів.
Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 8 березня становлять понад 12 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Також, за даними Генштабу, РФ втратила за цей період 303 танки, 1036 бойових броньованих машин, 120 артилерійських систем, 56 реактивних систем залпового вогню, 27 засобів протиповітряної оборони, 48 літаків, 80 вертольотів, 474 одиниці автомобільної техніки, три судна, 60 цистерн із паливно-мастильними матеріалами та сім безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня.
РФ відмовляється забирати тіла загиблих в Україні російських військових, заявила 7 березня віцепрем'єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.
-1 Київ
