Держдума РФ заборонила публічно заперечувати "вирішальну роль радянського народу в розгромі нацистської Німеччини"

Окрім того, ухвалений Держдумою документ забороняє "ототожнення цілей, рішень і дій керівництва СРСР, командування та військовослужбовців СРСР із цілями, рішеннями і діями керівництва нацистської Німеччини, командування та військовослужбовців нацистської Німеччини і європейських країн осі, встановленими вироком Міжнародного військового трибуналу".

Заборона поширюватиметься на публічні виступи, твори, які демонструються публічно, а також ЗМІ та інтернет. Водночас покарання за порушення заборони в документі не прописано.

У пояснювальній записці під час внесення законопроєкту зазначали, що його мета – "поставити законодавчий заслін очевидним образам на адресу наших дідів і прадідів, огидним спекуляціям на нашій перемозі, не дати заробити політичний капітал на паплюженні наших предків, водночас зберігши простір для історичних досліджень, наукових дискусій, зокрема щодо обговорення конкретних дій і вчинків конкретних осіб".

Контекст:

23 серпня 1939 року СРСР і Німеччина вирішили розділити сфери впливу у Східній Європі і підписали договір про ненапад. Документ відомий як пакт Молотова – Ріббентропа, за прізвищами міністрів закордонних справ СРСР і Німеччини, які поставили під ним підписи. За тиждень після укладення пакту Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни. Закінчилася війна 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії.

1941 року Німеччина із союзниками, усупереч договору, здійснила напад на СРСР. Період із 22 червня 1941 року до 9 травня 1945 року в російській історіографії називають Великою Вітчизняною війною.

У РФ стверджують, що СРСР "ніколи не був союзником гітлерівської Німеччини" і що він вимушено підписав договір про ненапад. У МЗС Росії 2019 року заявили, що цей крок дозволив Радянському Союзу відтермінувати початок війни майже на два роки і зміцнити обороноздатність країни, "тим самим було врятовано сотні тисяч життів".