"Дуже болісна відповідь". У МЗС РФ відреагували на ймовірну конфіскацію росактивів
Речниця МЗС країни-агресора Росії Марія Захарова погрожує, що РФ дасть "дуже болісну відповідь" у тому разі, якщо російські активи на Заході конфіскують. Про це вона сказала 30 жовтня на брифінгу, інформувало російське пропагандистське агентство "Iнтерфакс".
За її словами, реакція РФ буде виваженою – вона буде спрямована на компенсацію завданої шкоди.
"Потрібно чітко розуміти, що сховатися за так званою колективною відповідальністю під час реалізації конфіскаційних ініціатив нікому не вдасться", – зазначила вона.
Захарова заявила, що "відповідно до принципу взаємності Росія дасть експропріаторам гарантовану й дуже болісну відповідь".
Водночас вона прокоментувала плани шведської компанії Saab відкрити спільне виробництво винищувачів на території України. Представниця країни-агресора заявила, що "будь-які такі об'єкти є законною ціллю для збройних сил Російської Федерації".
Контекст:
Країни Заходу заморозили приблизно €278 млрд активів Центробанку Росії, з яких майже €200 млрд припадає на ЄС. Найбільшу частину – орієнтовно €176 млрд – зберігають у Бельгії, у депозитарії Euroclear. Країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно €46,3 млрд щороку), як кредит для України.
10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту припускає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації. За планом, ці кошти можуть або передати до спеціальної компанії, котра надасть позику Києву, або інвестувати в облігації ЄС, прибуток від яких отримає Україна.
21 жовтня Politico писало, що Бельгія дала згоду на те, щоб Європейська комісія подала юридичну пропозицію щодо використання заморожених державних активів РФ для надання Україні масштабної "репараційної позики" на €140 млрд.
23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років.
Того самого дня бельгійський прем'єр Барт де Вевер назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення щодо "репараційного кредиту" Україні коштом заморожених російських активів треба ухвалити до Різдва.