Екскоординатор санкційної політики Держдепу Фрід розповів, які європейські країни не хотіли вводити санкції проти Росії G

Фрід протягом 40 років пропрацював у Держдепі США. Він був головним координатором санкцій політики Держдепу у 2013–2017 роках.

"Було кілька європейських лідерів, скептично налаштованих щодо санкцій. Країни, які підтримали санкції, – це Великобританія, Німеччина, Польща, звісно ж, країни Балтії та Скандинавії. Франція приєдналася до консенсусу, й Італія теж була частиною цієї групи. Ця група була настільки сильною, що країни, які вагалися, та й італійці, які на початку скептично ставилися, не могли порушити консенсусу. Ми, американці, дослухалися до Європи, тому й було досягнуто згоди щодо санкцій. У цьому й було моє завдання: укласти найкращу угоду не за допомогою диктатури, а за допомогою діалогу з Європою", – сказав дипломат.

Він підкреслив, що санкції проти РФ запровадили після того, як російські війська вторглися в Україну, і, цілком ймовірно, через них Москва переглянула свої плани щодо захоплення деяких українських областей.

"Найімовірніше, вони переконали [президента РФ Володимира] Путіна відступити від його найагресивнішої задумки. Якщо пам'ятаєте, він заявляв про 40% української території, про так звану "Новоросію", але він відступив від цього плану, – зазначив Фрід. – Але санкції не мали належного впливу на вихід Росії із цієї території, Путін досі тримає Крим".

Журналістка уточнила в дипломата, чи є санкції, після запровадження яких Росія капітулює.

"Як експерт у сфері санкцій можу сказати, що ніколи не можна передбачити, що якась санкція може змусити вашого опонента капітулювати. Якщо так діяти – то ви жертва нетерплячості й жадібності. Санкції можуть чинити тиск на країну, і цей тиск може посилюватися постійно... Але ви не можете очікувати, що санкції змусять країну просто здатися – це нереально. Це не означає, що санкції самі собою не дають користі. Вони мають бути частиною загальної стратегії з тиску на агресора. Санкції не можуть бути єдиним інструментом. Вони працюють у поєднанні з іншими інструментами", – сказав дипломат.

Інтерв'ю із Фрідом вийде сьогодні на YouTube-каналі "Алеся Бацман". Трансляція розпочнеться о 18.00

Він переконаний, що в разі, якщо Путін поновить військовий наступ на Україну, США введуть додаткові санкції.

"Путін має зрозуміти, що ми серйозно налаштовані, і ми можемо зробити боляче", – підкреслив дипломат.

Контекст:

Росія окупувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час збройної агресії Росії на Донбасі загинуло приблизно 13 тис. людей.

Після анексії Криму та військової агресії на Донбасі США, ЄС, Канада й низка інших країн ввели санкції проти РФ за підрив безпеки, стабільності, суверенітету і територіальної цілісності України.

США наклали на Росію санкції в березні та грудні 2014 року. Обмежувальні заходи щороку продовжують, востаннє це зробив президент США Джо Байден у березні 2021 року.

ЄС уперше ввів санкції проти РФ за агресію щодо України в березні 2014 року. На сьогодні стосовно Росії діє кілька санкційних пакетів ЄС за замах на територіальну цілісність, незалежність і суверенітет України. Серед них – індивідуальні санкції проти окремих осіб і суб'єктів господарської діяльності (діють до 15 вересня 2021 року), заборона на економічні відносини із Кримом і Севастополем (діють до 23 червня 2021 року), а також обмежувальні заходи стосовно окремих секторів російської економіки (діють до 31 липня 2021 року).

Європейські посадовці заявляли, що країнам ЄС не завжди вдається зберегти єдність у питанні санкцій проти РФ, деякі країни наполягають на їх пом'якшенні. Зокрема, у різні роки з такою ініціативою виступали лідери Чехії, Угорщини, Італії та Болгарії.