Ердоган заявив, що Туреччина не може схвалити членство в НАТО Фінляндії та Швеції

"Ми не говоритимемо "так" вступу до НАТО тих, хто вводить санкції проти Туреччини", – сказав Ердоган.

Він також назвав Фінляндію та Швецію країнами, які "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій".

Президент Туреччини зазначив, що високопосадовцям Фінляндії та Швеції, які збираються найближчими днями прибути до Анкари для переговорів про Альянс, "не варто завдавати собі клопотів".

"Вони їдуть нас переконувати? Нехай не ображаються, але їм не варто завдавати собі клопотів", – наголосив Ердоган.

13 травня він заявляв, що виступає проти вступу Швеції та Фінляндії до НАТО.

14 травня речник Ердогана Ібрагім Калин говорив, що Туреччина не зачиняє дверей НАТО для Швеції та Фінляндії, але хоче переговорів. Він заявив, що "Робітнича партія Курдистану" (РПК), визнана терористичною організацією у Туреччині, США та Євросоюзі, займалася збиранням коштів та вербуванням у Європі і її присутність "сильна, відкрита та визнана", зокрема, у Швеції. Спікер президента Туреччини заявив, що у Швеції РПК мають заборонити.

Контекст:

Фінляндія та Швеція вирішили переглянути політику позаблоковості після відкритого вторгнення Росії в Україну 24 лютого.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг говорив CNN 4 квітня, що якщо Фінляндія та Швеція подадуть заявки на членство в НАТО, Альянс здатний швидко прийняти їх.

У разі вступу Швеції та Фінляндії до НАТО Росія пригрозила розгорнути ядерну зброю біля цих країн.

12 травня прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін і президент Фінляндії Саулі Нійністьо оголосили про підтримку вступу країни до НАТО.

14 травня Нійністьо сказав президенту РФ Володимирові Путіну, що найближчими днями Фінляндія вирішить подати заявку на членство в НАТО і цьому сприяли дії Росії. Коментуючи згодом цю розмову, Нійністьо звернув увагу, що тон розмови та вибір слів були спокійними, Путін не повторював озвучених навесні погроз і його реакція була м'якшою, ніж будь-які коментарі Росії стосовно цього із 2016 року.

15 травня влада Фінляндії офіційно повідомила про рішення подавати заявку в НАТО. Того самого дня керівництво Соціально-демократичної партії Швеції вирішило працювати над вступом країни до НАТО. Бажання вступити в Альянс керівна партія Швеції пов'язала з політикою безпеки країни.

Уряд Швеції 16 травня ухвалив рішення про подання заявки країни на членство в НАТО з огляду на безпекову ситуацію, яка фундаментально змінилася після вторгнення Росії в Україну. Прем'єр-міністерка Магдалена Андерссон заявила, що посол Швеції в НАТО незабаром подасть заявку до Альянсу, її буде подано разом із Фінляндією.

У МЗС РФ повідомили, що не будуть "просто миритися" зі вступом Швеції та Фінляндії до Альянсу, заявивши, зокрема, про кроки у відповідь "як військово-технічного, так і іншого характеру".

У Росії немає проблем із Фінляндією та Швецією, які мають намір вступити до НАТО, відреагував 16 травня Путін. Водночас глава Кремля стверджує, що розширення військової інфраструктури на територію Фінляндії та Швеції "викличе реакцію у відповідь" із боку РФ.