Глава МЗС Латвії: Вважаю запит режиму Лукашенка про екстрадицію Цепкала відкритою спробою помсти

Латвія не хоче видавати Цепкала
Фото: depositphotos.com
У Білорусі екскандидата у президенти країни Валерія Цепкала обвинувачують "у низці корупційних злочинів та отриманні хабарів в особливо великому розмірі". Міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевічс вважає, що Олександр Лукашенко мстить колишньому конкуренту, якого навіть не допустили до виборів.

Міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевічс вважає, що екстрадувати білоруського опозиціонера Валерія Цепкала не треба. Про це він написав у Twitter.

"Я вважаю запит режиму [Олександра] Лукашенка про екстрадицію Цепкала відкритою спробою помсти. Вимогу потрібно відхилити", – написав він.

Водночас глава МЗС зазначив, що відповідно до латвійського законодавства, рішення про екстрадицію ухвалюють компетентні правоохоронні органи з урахуванням усіх аспектів справи.

Слідчий комітет Білорусі 8 лютого ініціював процес екстрадиції Цепкала. Опозиціонера обвинувачують "у низці корупційних злочинів та отриманні хабарів в особливо великому розмірі".

Цепкала називали одним із головних конкурентів Лукашенка на виборах, проте його до них не допустили – ЦВК Білорусі забракувала майже половину підписів, які штаб опозиціонера надав на підтримку його висунення. Він поїхав у Росію разом із дітьми 24 липня, побоюючись арешту.

2 серпня політик прибув до Києва. Дружина Цепкала Вероніка увійшла у штаб Світлани Тихановської, яку допустили до виборів. Із 9 серпня вона перебувала в Москві, куди виїхала, побоюючись кримінального переслідування, але 16 серпня приїхала в Україну.

У Білорусі проти Цепкала порушили кримінальну справу про хабарництво. Йому загрожує до 15 років в'язниці. Політика оголосили в розшук на батьківщині й у РФ.

У серпні 2020 року в будинку Цепкала в Мінську провели обшук, його майно арештували.

Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, преентують цього року), а вже після цього провести нові вибори.