Інформація про "військовий переворот і замах на Лукашенка" має ознаки провокації – пресслужба Тихановської

У пресслужбі Тихановської заявили, що потрібно утриматися від висновків і рішень, які можуть завдати шкоди Білорусі

Фото: Sviatlana Tsikhanouskaya / Twitter
Інформація про нібито замах на Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, а також про те, що в республіці планували військовий переворот, має ознаки провокації. Про це повідомили у пресслужбі лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської, пише РБК 18 квітня.

У пресслужбі зазначають, що поширювана інформація має ознаки провокації з боку спецслужб Білорусі та РФ.

"Необхідно утриматися від поспішних висновків і рішень, які можуть завдати шкоди національним інтересам, суверенітету і незалежності Білорусі", – підкреслили у пресслужбі Тихановської.

Контекст:

Лукашенко заявив, що у США готували замах на нього і його синів. Відео з розповіддю розмістив 17 квітня близький до Лукашенка Telegram-канал "Пул Первого". Він говорив, що одного з "агентів" американських спецслужб захопили в Москві, його прізвище Зенкович.

Опозиційне білоруське видання TUT.BY зазначило, що одночасно з публікацією заяви Лукашенка на телеканалі ОНТ вийшов сюжет, у якому глава КДБ Білорусі Іван Тертель повідомив про припинення діяльності групи, що намагалася захопити владу в країні. Серед затриманих виявилися політолог Олександр Федута та адвокат Юрій Зенкович.

17 квітня про запобігання "військовому перевороту" в Білорусі заявила Федеральна служба безпеки РФ. У ФСБ розповіли, що спільно з КДБ Білорусі запобігли спробі "військового перевороту" в Білорусі "за відпрацьованим сценарієм" кольорових революцій "із залученням місцевих та українських націоналістів", а також фізичне усунення Лукашенка. Федута і Зенкович нібито обговорювали "військовий переворот" з "опозиційно налаштованими генералами" збройних сил Білорусі і запланували з ними зустріч у Москві. За даними ФСБ, "змовники" нібито заплпнували проведення "перевороту" на 9 травня.

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі.