Іноземцев: Якщо Захід хоче скинути Путіна, то єдиний дієвий механізм – це шлях Мілошевича
Російський економіст, старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні та директор Центру постіндустріальних досліджень у Москві Владислав Іноземцев вважає, що президента РФ Володимира Путіна можна повалити та притягнути до відповідальності у такий спосіб, як притягнули до відповідальності експрезидента Сербії Слободана Мілошевича. Таку думку Іноземцев висловив в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман.
Мілошевич у 1989–1997 роках був президентом Сербії, потім у 1997–2000 роках – президентом Союзної Республіки Югославія. Його обвинуватили у геноциді та злочинах проти людяності, скоєних у 1991–1999 роках під час кривавих конфліктів на території колишньої Югославі. ООН нагадала, що Мілошевич був першим колишнім главою держави, який постав перед Міжнародним трибуналом, і першим лідером, обвинувачення якому висунули ще у момент перебування на посаді. Процес над Мілошевичем розпочали у лютому 2002 року. Політик помер у березні 2006 року у камері в'язниці Міжнародного трибуналу у Гаазі ще до ухвалення вироку.
"На мій погляд, якщо йдеться про те, що Захід хоче скинути Путіна (хоча я в цьому не впевнений), то єдиний дієвий механізм – це механізм, який свого часу застосували до Мілошевича. Якщо ви згадаєте історію кінця 1990-х років, то ідея полягала в тому, що Мілошевича офіційно оголосили воєнним злочинцем перед трибуналом, який організували для цього, після чого висунули вимогу щодо його видання. Після цього він програв вибори і його видали його соратники", – нагадав експерт.
Він зазначив, що в Росії "холодильник ніколи не переможе телевізор", олігархи не зможуть згуртуватися проти Путіна, тому створення трибуналу та притягнення Путіна до відповідальності як воєнного злочинця залишається єдиним виходом.
"На жаль, перші дні війни продемонстрували, що ситуація у Росії із суспільною свідомістю набагато гірша, ніж можна було припустити. Попри те, що начебто більшість населення має розуміти, що Україна справді братня країна, ця агресія викликала, не можу сказати, що патріотичний підйом з часів Криму, але принаймні значну підтримку Путіна (думаю, вона зараз без жодних перебільшень вища за 60–70%), повну апатію значної частини населення, дуже невеликі акції протесту та готовність загалом жити в дуже важких умовах, затягувати пояси, рахувати копійки, але, як і раніше, вірити своєму божевільному керівнику", – сказав Іноземцев.
Він прогнозує, що у РФ буде "неймовірний економічний спад", але "влада телевізора" закінчиться лише після денацифікації самої Росії, повалення Путіна та "зворотного промивання мізків протягом кількох років".
"Тому якби Захід створив такий механізм, оголосивши офіційно Путіна не підсанкційною особою, а справді вбивцею і воєнним злочинцем першої категорії, якби висунув вимогу його видання і якби оголосили, що санкції знімуть наступного дня після того, як Путін поїде в Гаагу, я думаю, цей момент трапився б дуже швидко, – вважає економіст. – Але це зробили б не олігархи. Думаю, там знайшлася б велика кількість суперницьких угруповань, щоб таке зробити".
Він розповів, що зараз Захід не дає сигналів російській еліті, за яких умов санкції проти країни знімуть, тому Путін легко використовує це для об'єднання олігархів навколо себе.
"Зараз триває дуже активне наголошування на тому, що хай які санкції вводив Захід протягом останніх років, жодної з них не було знято. Тобто в цьому випадку Путін експлуатує тему про те, що Захід нас ненавидить, він хоче нас зруйнувати, він вводить санкції, він їх вводить під приводом якихось там наших операцій і він їх ніколи не зніме. Мовляв, це війна, це нескінченна боротьба із цим шаленим Заходом. От Заходу треба було б подумати і чітко сформулювати, коли він зніме ці санкції", – сказав Іноземцев.
Контекст:
Путін перебуває при владі у РФ із 2000 року. У 2018-му його обрали на четвертий президентський строк. У 2008–2012 роках Путін був главою уряду, в цей час посаду президент обіймав Дмитро Медведєв.
Уранці 24 лютого 2022 року Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Після цього збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу.
Путін стверджує, що окупанти в Україні атакують лише військову інфраструктуру. Але вони з першої години вторгнення б'ють по цивільних об'єктах, заявив президент України Володимир Зеленський. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню і завдає авіаударів.
Із початку вторгнення РФ в Україну, за даними ООН, загинуло щонайменше 474 мирні жителі.
Дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду, наголосив Зеленський.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Слухання розпочалися 7 березня.
Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан 28 лютого особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він наголосив, що є достатні підстави вважати, що в Україні було скоєно як воєнні злочини, так і злочини проти людства.
Окрім того, 28 лютого Україна звернулася до ЄСПЛ, вимагаючи, зокрема, як попередні заходи "негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів". 1 березня суд ухвалив рішення, яким наказав РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів.