ЄС опинився за "дитячим столом" переговорів щодо України через слабкі оборонні видатки – глава Rheinmetall
Європа опинилася за "дитячим столом" переговорів про досягнення миру в Україні через десятиліття недостатніх інвестицій в оборону. Про це заявив гендиректор німецького збройового концерну Rheinmetall Армін Паппергер, його 18 лютого цитує Financial Times.
На думку Паппергера, Європа сама винна в тому, що її ізолювали від переговорів президента США Дональда Трампа з нелегітимним президентом Росії Володимиром Путіним.
"Якщо ви не інвестуєте, якщо ви не сильні, вони поводяться з вами, як із дітьми. Протягом останніх 30 років європейцям було дуже зручно говорити: "Добре, витрачайте 1% [ВВП на оборону], це добре", – сказав він журналістам на полях Мюнхенської конференції з безпеки. – Якщо батьки обідають, діти мають сидіти за іншим столом. США ведуть переговори з Росією, і жодного європейця немає за столом – стало дуже ясно, що європейці – це діти".
Попри те, що протягом 2021–2024 років загальні видатки країн ЄС на оборону зросли більш ніж на 30% і сягнули приблизно €326 млрд, середні видатки ВВП блоку становлять 1,9%, пише видання. Натомість Трамп чинить сильний тиск на членів НАТО, щоб вони збільшили видатки на оборону до 5% ВВП.
Ціна акцій Rheinmetall, яка зросла майже вчетверо після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, упала минулого тижня після оголошення плану Трампа щодо мирних переговорів. Але європейські оборонні акції, включно з Rheinmetall, відтоді зросли, оскільки інвестори зробили ставку на збільшення військових видатків європейськими урядами у відповідь на зростання побоювань щодо відмови США бути гарантом європейської безпеки, ідеться у статті.
Мирні переговори Трампа не змусять Росію "припинити стріляти", переконаний глава Rheinmetall. Він заявив, що попит на зброю в регіоні залишатиметься високим, бо "європейці й українці не мають нічого на своїх складах".
Навіть якщо буде припинення вогню, його компанія виграє, підкреслив Паппергер, бо Європа й далі інвестуватиме в озброєння, щоб протистояти загрозі російської агресії.
"Навіть якщо [російсько-українська] війна припиниться – якщо ми думаємо, що нас чекає дуже мирне майбутнє, я думаю, це неправильно", – сказав він.
Контекст:
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка членів НАТО збільшила свої видатки на оборону. Зокрема, Німеччина вирішила додатково виділити €100 млрд бундесверу (2021 року весь оборонний бюджет країни становив €47 млрд). Окрім того, про збільшення видатків на оборону заявила Франція – протягом найближчих семи років її військовий бюджет має зрости до €413 млрд, повідомило RFI.
Тодішній генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг говорив, що одразу кілька країн НАТО мають намір посилити цільові показники оборонних видатків. "Деякі союзники рішуче виступають за те, щоб зробити нинішню мету в розмірі 2% мінімальним показником", – говорив Столтенберг.
18 січня 2024 року в НАТО оголосили, що готові до ймовірного нападу Росії.
18 червня НАТО оприлюднив чергове зведення щодо оборонних видатків, згідно з яким сукупний оборонний бюджет усіх країн – членів Альянсу за поточними цінами сягне майже $1,5 трлн 2024 року.
7 листопада генеральний секретар Альянсу Марк Рютте заявив, що тоді ще кандидат на посаду президента США Дональд Трамп спонукатиме Європу до більших видатків на оборону.
Про те, що після інавгурації Трамп, імовірно, вимагатиме від НАТО збільшити оборонні видатки й не припинить військової допомоги Україні, у грудні писала Financial Times.
1 лютого 2025 року радник із нацбезпеки США Майк Волц заявив, що адміністрація Трампа тиснутиме на союзників по НАТО, які не збільшують видатків на оборону.