Світ

Після інавгурації Трамп, імовірно, вимагатиме від НАТО збільшити оборонні видатки й не припинить військової допомоги Україні – Financial Times

20 грудня 2024, 22.56 Этот материал также можно прочитать на русском

Трамп неодноразово говорив, що в разі обрання його главою держави він закінчить війну Росії проти України до інавгурації в січні 2025 року Фото: ЕРА

Обраний президент Дональд Трамп вимагатиме у країн – членів НАТО збільшити видатки на оборону до 5% від валового внутрішнього продукту (ВВП), однак має намір продовжити військову допомогу Україні. Про це 20 грудня, посилаючись на обізнані джерела, пише Financial Times.

Співрозмовники видання зазначають, що про такі плани Трампа розповіли його помічники під час переговорів із європейськими високопосадовцями.

FT пригадує, як під час передвиборчої кампанії в Білому домі Трамп обіцяв припинити допомогу Києву та змусити його до переговорів із країною-агресором Росією, а також залишити союзників по Альянсу без підтримки Вашингтона, якщо вони не збільшать видатків на оборону.

Тепер обраний президент хоче підтримати союзників по Альянсу, які хвилюються за свою спроможність підтримувати Україну без участі США, тому планує продовжити військову допомогу Києву після інавгурації, розповіли троє інших поінформованих про перебіг дискусій осіб.

Водночас Трамп, імовірно, вимагатиме від НАТО подвоїти (до 5%) цільовий показник видатків у розмірі 2%, який зараз виконує лише 23 із 32 членів Альянсу, кажуть джерела.

За словами одного з них, у ЄС розуміють, що Трамп погодиться на показник у розмірі 3,5% і що він збирається "чітко пов’язати більші видатки на оборону та пропозицію вигідніших умов торгівлі зі США".

Контекст

На сайті НАТО повідомляють, що 2006 року міністри оборони країн Альянсу ухвалили рішення про виділення принаймні 2% свого ВВП на оборону, але не всі виконували ці домовленості. Якщо 2014 року не менше ніж 2% ВВП на оборону виділяло три країни НАТО, то 2022 року їх кількість зросла до семи. Загалом в Альянсі 30 членів.
2022 року, як ідеться у звіті НАТО, найбільше на оборону стосовно свого ВВП витрачала Греція – 3,54%, на другому місці – США (3,46%), на третьому – Литва (2,47%). Також не менше ніж 2% на оборону спрямували Польща, Великобританія, Естонія і Латвія.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка членів НАТО збільшила свої видатки на оборону. Зокрема, Німеччина вирішила додатково виділити €100 млрд бундесверу (2021 року весь оборонний бюджет країни становив €47 млрд). Крім того, про збільшення видатків на оборону заявила Франція – протягом найближчих семи років її військовий бюджет має зрости до €413 млрд, повідомило RFI.
Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що відразу кілька країн НАТО мають намір посилити цільові показники оборонних видатків. "Деякі союзники рішуче виступають за те, щоб зробити нинішню мету в розмірі 2% мінімальним показником", – сказав Столтенберг.
18 січня 2024 року в НАТО заявили, що готові до ймовірного нападу Росії.
18 червня НАТО оприлюднив чергове зведення щодо оборонних видатків, за яким сукупний оборонний бюджет усіх країн – членів Альянсу за поточними цінами сягне майже $1,5 трлн 2024 року.
7 листопада генеральний секретар Альянсу Марк Рютте заявляв, що Трамп спонукатиме Європу до більших видатків на оборону.