ЄС затвердив новий пакет санкцій проти Білорусі

Глави МЗС ЄС ухвалили рішення щодо санкцій 21 червня
Фото: EPA
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 21 червня схвалили новий пакет санкцій проти Білорусі. Про це повідомив у Twitter голова Європейської ради Шарль Мішель.

"Сьогодні ЄС посилає ще один потужний сигнал підтримки народу Білорусі, вводячи додаткові обмежувальні заходи. Наше послання режиму не можна неправильно зрозуміти: звільніть усіх політичних в'язнів; припиніть подальші репресії; розпочніть національний діалог", – написав він.

За інформацією редактора Radio Free Europe/Radio Liberty Рікарда Йозвяк, міністри ухвалили рішення про заморожування активів і заборону на видавання віз щодо 78 людей і восьми юридичних осіб. Серед них, за його словами, є бізнесмени, члени родини Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, ректори, прокурори, судді, поліцейські та високопоставлені військові.

За даними "Радые Свабода", під санкції, зокрема, потрапили БелАЗ, МАЗ, "Новая нефтяная компания", а також російський бізнесмен Михайло Гуцерієв, журналіст Андрій Муковозчик і Сергій Гусаченко, речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова, бізнесмени Олексій Олексин і Олександр Зайцев, міністр оборони Віктор Хренін та інші.

Крім цього, як написав Йозвяк, міністри "дали зелене світло" секторальним санкціям проти Білорусі, які торкнуться частини калійного, нафтового і банківського секторів.

"Санкції схвалять лідери країн ЄС, а потім офіційно затвердять за кілька днів", – додав він.

Контекст:

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких розпочалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони отримали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася і Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій запровадив мінфін США.

У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС запровадив третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.

У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.

16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.