Європарламент визнав втечу вірмен із Нагірного Карабаху етнічною чисткою і закликав до санкцій проти азербайджанських посадовців

У документі йдеться, що європейські парламентарі "рішуче засуджують заздалегідь спланований та невиправданий військовий напад" Азербайджану на Нагірний Карабах, який, на їхню думку, є грубим порушенням міжнародного права та прав людини.

У Європарламенті наголосили, що свої будинки в Нагірному Карабаху вимушено покинуло вже понад 100 тис. вірмен, що "рівнозначно етнічній чистці".

У резолюції "рішуче засуджують погрози та насильство, вчинені азербайджанськими військами проти вірменських жителів Нагірного Карабаху".

Євродепутати закликали ЄС ввести санкції проти посадовців з Азербайджану, які відповідальні за порушення режиму припинення вогню та порушення прав людини.

"Нагадуючи азербайджанській стороні, що вона повністю відповідальна за безпеку та добробут усіх людей у регіоні, євродепутати вимагають розслідування зловживань, скоєних азербайджанськими військами, які можуть бути воєнними злочинами", – ідеться в документі.

Європарламент також засудив Туреччину за озброєння Азербайджану та висловив стурбованість "підбурювальними заявами президента Азербайджану Ільхама Алієва й інших азербайджанських офіційних осіб, які загрожують територіальній цілісності Вірменії".

Депутати закликали ЄС провести "комплексний перегляд своїх відносин із Баку".

"Розвиток стратегічного партнерства з такою країною, як Азербайджан, яка відверто порушує міжнародне право та міжнародні зобов'язання і має тривожну історію з правами людини, несумісний із цілями зовнішньої політики ЄС", – ідеться у документі.

Зокрема, євродепутати виступили за зменшення залежності Євросоюзу від імпорту азербайджанського газу, а у разі воєнної агресії або гібридних атак проти Вірменії – за повне припинення імпорту азербайджанських енергоносіїв.

Контекст:

Територія Нагірного Карабаху розташована на Південному Кавказі. 1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Відтоді конфлікт навколо регіону не припинявся, неодноразово переходячи у збройні сутички та повномасштабні бойові дії. Наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця, вибухнув восени 2020 року. За даними ЗМІ, тоді загинуло приблизно 7 тис. людей.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення у Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти частину районів, після чого між країнами були нові загострення.

За день проведення Азербайджаном "антитерористичних заходів", 20 вересня 2023 року, "влада" невизнаної Нагірно-Карабаської республіки оголосила про рішення припинити вогонь. Згідно з домовленістю, регіон покинуть підрозділи армії Вірменії, а збройні формування "армії оборони Нагірного Карабаху" буде роззброєно. Видання "Кавказский узел" зазначило, що Азербайджан здобув контроль над регіоном унаслідок фактичної капітуляції Степанакерта.

28 вересня "влада" невизнаного Нагірного Карабаху оголосила про припинення існування "республіки" з 1 січня 2024 року. Тисячі карабаських вірмен, приблизно 80% офіційного населення Нагірного Карабаху, вже покинули регіон.