КДБ Білорусі оголосив про затримання "кілера", який мав убити "керівників високого рангу"
Комітет держбезпеки Білорусі оголосив про затримання підозрюваного в підготовці замаху на депутата Національних зборів Білорусі Олега Гайдукевича та інших "керівників високого рангу". Про це йдеться в сюжеті державного телеканала "Беларусь 1", опублікованому 24 вересня.
Підозрюваний – 47-річний уродженець Ліди Сергій Соколов, його затримали в хостелі в Жировичах. "Противник серйозний, таких називають кілерами", – ідеться в сюжеті. Підозрюваний, стверджують у КДБ, доправив у Білорусь зброю та боєприпаси і зробив кілька схронів.
На відео допиту, яке наводить "Беларусь 1", Соколов розповідає, що з ним зв'язався "якийсь Олег з України" і запропонував зустрітися в Києві. Чоловік запропонував йому "взяти участь у спротиві" й попросив знайти вогнепальну зброю "для боротьби з режимом".
Як заявив заступник начальника слідчого управління КДБ Костянтин Бичек, Соколов діяв "професійно та автономно", дотримувався конспірації, мав підготовку в мінно-підривній і снайперський справах, завжди носив із собою зброю. Фінансували діяльність затриманого неназвані "іноземні замовники".
У КДБ заявляють, що під час затримання у Соколова знайшли "список потенційних жертв – щонайменше два десятки людей, зокрема судді, міліціонери, керівники високого рангу і впізнавані медійні персони".
"Соколов за завданням іноземних замовників планував напади, аж до фізичного усунення, на співробітників правоохоронних органів, державних і громадських діячів із метою залякування населення та дестабілізації громадського порядку. На його думку, такі дії могли створити умови для відновлення протестної активності й подальшого насильницького повалення чинної влади", – стверджує Бичек.
Проти Соколова відкрили кримінальну справу за ст. 289 (акт тероризму) Кримінального кодексу Білорусі. Зараз підозрюваний перебуває в СІЗО КДБ і "дає свідчення", повідомляють у сюжеті.
Контекст:
У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявляв, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів було травмовано і поранено. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
На тлі протестів відносини між Україною, західними країнами та Білоруссю серйозно погіршилися. Зокрема, Лукашенко неодноразово звинувачував Україну, Польщу і Литву в підтримці й підготовці екстремістів, які нібито прагнуть повалити законну білоруську владу.