Литві потрібно ще 300 км колючого дроту для будівництва паркану на кордоні з Білоруссю – МВС

250 км концертини Литва отримала як допомогу від Естонії, України та Словенії, зазначили у МВС
Фото: Vidaus reikalų ministerija / Facebook
Литва побудувала майже 46 км огорожі з колючим дротом на кордоні з Білоруссю, для покриття найуразливішої ділянки буде потрібно ще 300 км дротяних загороджень. Про це 9 жовтня повідомляють на сайті МВС республіки.

Усього Литва придбала або одержала 556 км колючого дроту – 306 км було закуплено, 250 км країна отримала як допомогу від Естонії, України та Словенії.

"Наразі будують паркан на найуразливіших ділянках литовсько-білоруського кордону, щоб запобігти незаконному перетину кордону", – зазначила міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте.

Контекст:

Цього року країни Балтії і Польща зіткнулися з проблемою нелегальної міграції з Білорусі.

У Литві вважають, що Лукашенко навмисно послабив контроль над кордоном зі свого боку. У міноборони Литви заявляли, що Білорусь інструктує нелегалів на кордоні.

13 липня литовський Сейм офіційно визнав наплив мігрантів із Білорусі гібридною агресією. Крім Литви, надзвичайну ситуацію на кордоні з Білоруссю оголосили в Латвії та Польщі.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький говорив 17 вересня, що на території Білорусі перебуває понад 10 тис. мігрантів із країн Близького Сходу, яких можуть використовувати для проведення гібридної атаки проти Польщі та Литви.

Через наплив мігрантів на кордоні з Білоруссю побудувати паркан вирішили уряди Литви, Латвії та Польщі.

Прем'єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте зазначала, що до кінця 2021 року на кордоні з Білоруссю зведуть паркан із колючим дротом завдовжки 100 км.

Президенти Литви, Латвії, Естонії та Польщі Гітанас Науседа, Егілс Левітс, Керсті Кальюлайд і Анджей Дуда під час зустрічі в Києві 23 серпня випустили спільну декларацію. У заяві міграційну кризу на кордоні з Білоруссю вони назвали "політично керованою гібридною операцією, яку здійснює режим Лукашенка", у котрій "експлуатують беззахисних громадян третіх країн". Її мета – "відвернути увагу від частих порушень прав людини й громадянина з боку режиму".