Лукашенко підписав декрет на випадок своєї насильницької смерті

Документом передбачено, що в разі загибелі Лукашенка внаслідок замаху, теракту, "зовнішньої агресії, інших насильницьких дій" його повноваження перейдуть Раді безпеки країни на чолі з прем'єр-міністром.

"Водночас на території країни буде негайно введено надзвичайний або військовий стан, а Рада безпеки визначить перелік заходів щодо їх забезпечення. Рішення Ради безпеки є обов'язковими для всіх і підлягають безумовному виконанню. Основним питанням буде питання проведення виборів", – зазначено в документі.

Рішення про призначення виборів ухвалить Рада безпеки за участю губернаторів.

"Декрет спрямований на збереження незалежності і суверенітету країни", – підкреслили на сайті Лукашенка.

Документ набув чинності з моменту його підписання.

30 квітня в Комітеті державної безпеки Білорусі назвали імена дев'ятьох обвинувачених у справі про "змову з метою захоплення державної влади", їх опублікувало державне агентство БЕЛТА.

Серед фігурантів справи глава Могильовської обласної організації Партії БНФ Віталій Макаренко, політолог Олександр Фядута, лідер Партії БНФ Григорій Костусєв, адвокат Юрась Зенкович, активістка Ольга Голубович (цих чотирьох затримали, вони перебувають у СІЗО КДБ), а також психіатр Дмитро Щигельський, учені Павло Кулаженко, Олександр Перепечко (всі троє живуть у США) і колишній співробітник білоруського загону спецпризначення Ігор Макар (живе в Литві).

Генеральна прокуратура Білорусі щодо Щигельського, Перепечка, Кулаженка, Макаренка і Макара заочно застосувала запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Офіційний представник Комітету державної безпеки Андрій Ярош повідомив, що КДБ ініціює екстрадицію обвинувачених зі США, Литви та України в Білорусь. Крім того, КДБ надіслав в установи юстиції США прохання про надання правової допомоги у всебічному дослідженні обставин справи.

"Наша Ніва" 6 травня повідомила, що ще наприкінці квітня в Білорусі затримали 10-го обвинуваченого у змові – далекобійника Дениса Кравчука.

Контекст:

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі.

Міністри закордонних справ країн "Великої сімки" (Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії) за підсумками саміту в Лондоні 3–5 травня закликали провести в Білорусі нові вибори.