Лукашенко вважає, що Росії не потрібен "головний біль" із включенням Білорусі до свого складу

Лукашенко: Це був би такий подарунок для американців і колективного Заходу, якби Росія ставила собі за мету включити Білорусь до свого складу
Фото: EPA
Олександр Лукашенко, який вважає себе білоруським президентом, упевнений, що Росія не має наміру включати Білорусь до свого складу. Про це він заявив 26 травня на зустрічі з парламентаріями, членами конституційної комісії та представниками органів державного управління, пише БЕЛТА.

За його словами, Росії "такий головний біль не потрібен", оскільки може бути реакція країн Заходу.

"Це був би такий подарунок для американців і колективного Заходу, якби Росія ставила собі за мету включити Білорусь до складу Росії. Це був би кінець", – сказав Лукашенко.

Він заявив, що Білорусь і Росія можуть, будучи суверенними державами, "вибудувати таку потужну систему відносин та єдності, що це буде потужнішим, ніж система єдності в самій Росії".

Лукашенко анонсував під час зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним у п'ятницю, 28 травня, продовження переговорів "щодо поглиблення двостороннього співробітництва з Росією", які, за його словами, стосуватимуться розвитку торговельно-економічного співробітництва та "спільної протидії західним санкціям".

Контекст:

Росія та Білорусь більше ніж 20 років ведуть переговори про створення Союзної держави. Якщо сторони домовляться, економічні зв'язки між Москвою і Мінськом можуть зміцнитися до рівня Євросоюзу або навіть федеративних держав, зауважують російські ЗМІ.

У грудні 2019 року Лукашенко говорив, що Білорусь не збирається входити до складу інших держав, "навіть братньої Росії", і що він не хоче увійти в історію як останній президент Білорусі.

22 лютого 2021 року під час зустрічі з Путіним у Сочі Лукашенко заявив, що Білорусь і Росія підготували до підписання низку дорожніх карт щодо зміцнення співпраці.

У березні Лукашенко сказав, що "нерозумно" працювати над злиттям РФ та Білорусі.

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, котрий перебуває при владі з 1994 року та за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка. Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.