На пресконференції Протасевич загадав журналістам "політичну загадку"

На "загадку" Протасевича журналісти відповіли мовчанням
Фото: EPA
Опозиційний білоруський журналіст, політв'язень Роман Протасевич наприкінці пресконференції, організованої білоруською владою 14 червня, заявив, що хоче загадати журналістам "політичну загадку". Пресконференцію транслював Національний пресцентр країни в YouTube.

"Ця жінка живе в одній із європейських країн. Закликала не платити податків, не визнавати нелегітимного уряду, закликала армію переходити на свій бік, а також почала створювати не тільки альтернативний уряд, а й альтернативні посольства своєї країни. Як ви думаєте, хто це?" – запитав Протасевич, вочевидь натякаючи на лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську. На запитання зал відповів тишею.

"Оскільки варіантів немає, я скажу. Це політикиня з Австрії Моніка Унгер. У 2019 році вона дістала 14 років ув'язнення за спробу заколоту. Знайомі пункти, чи не так?" – з посмішкою закінчив журналіст.

Під час цієї пресконференції, у якій також взяли участь представники мінтранспорту, міноборони, Державного прикордонного комітету і Слідчого комітету Білорусі, Протасевич кілька разів повторив, що ніхто його не бив, він почувається добре, сказав, що вважає "справжніми заручниками ситуації" своїх батьків і затриману разом із ним його дівчину Софію Сапегу, і заявив, що торгу зі слідством у нього не було.

Деякі іноземні дипломати й журналісти BBC вийшли із зали, де проводили пресконференцію, відмовившись брати участь у заході, на якому затриманий журналіст перебував не зі своєї волі й під тиском.

Представники білоруської опозиції називали попередні продемонстровані білоруським телебаченням "інтерв'ю" із журналістом результатом тортур і зазначали, що Протасевич – "заручник у руках терористів". Батько Протасевича також висловлював упевненість, що його сина змусили говорити все, що було сказано в опублікованих відео.

Контекст:

Моніка Унгер, яку суд визнав винною в державній зраді, і її підпільна організація Staatenbund Österreich хотіли повалити владу в Австрії й закликали президента РФ Володимира Путіна надати їм військову допомогу.

Президента Австрії Александера ван дер Беллена офіційно оголосили переможцем президентських виборів в Австрії наприкінці 2016 року, він публічно склав присягу на початку 2017-го. Це був перший випадок в історії країни, коли президентом став представник опозиції.

Ван дер Беллен переміг у другому турі виборів, але його суперник, лідер ультраправої Партії свободи Норберт Гофер, оскаржив результати, заявивши, що голоси, які віддали поштою, не опрацювали належне. У країні провели переголосування, за підсумками якого знову переміг ван дер Беллен. Його суперник визнав свою поразку. Результати екзитполів відповідали підсумкам підрахунків. Результати цих виборів визнав увесь світ.

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.