На захід Росії звозять танки, БМП і реактивні системи з усього Східного воєнного округу – Conflict Intelligence Team

"Склад перевезеної техніки досить різноманітний – на платформах ми помітили вантажівки, автозаправники, танки, бойові машини піхоти, реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган". Окрім того, на відео з Новосибірська ми помітили, ймовірно, ЗРК "Тор" або ЗСУ "Шилка". Разом із технікою у пасажирських і товарних вагонах їде й особовий склад, проте точну його кількість встановити складно", – повідомляють дослідники.

За даними CIТ, військові вирушають із Бурятії, Забайкальського краю, Амурської області і Приморського краю. Імовірно, техніка належить до з'єднань чотирьох армій Східного військового округу – 5-ї, 29-ї, 35-ї та 36-ї. Також помітили військові ешелони за межами цього округу – у Новосибірську і Кемерові.

У CIТ вважають, що таке залучення військових підрозділів не можна пояснити місцевими навчаннями, військова техніка може приєднатися до сил, зосереджених в окупованому Росією Криму та регіонах, що межують з Україною.

Контекст:

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".

29 грудня у Держдепартаменті США повідомили, що у січні проведуть переговори з Москвою стосовно вимог щодо "гарантій безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня запланували зустріч представників РФ та ОБСЄ.

Увечері 10 січня у Женеві завершилися переговори США та Росії стосовно вимог Москви щодо "гарантій безпеки". Американська делегація під час переговорів висунула претензії до Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

За підсумками зустрічі державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що реального прогресу досягти у переговорах із РФ буде складно, якщо вона не змінить риторики і продовжить ескалацію свого військового нарощування.