"Не можна змінити географію". Кулеба прокоментував вихід Білорусі зі "Східного партнерства"

Кулеба: Білоруський народ історично належав і належить до нашої європейської сім'ї народів
Фото: EPA
Україна й далі підтримуватиме народ Білорусі, незважаючи на вихід країни зі "Східного партнерства". Про це 28 червня заявив у Twitter міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

"Можна заявити про вихід зі "Східного партнерства", але не можна змінити географію. Білоруський народ історично належав і належить до нашої європейської сім’ї народів. Ми продовжимо його підтримувати, скільки б часу не зайняло виправлення історичних помилок Олександра Лукашенка", – написав Кулеба.

"Східне партнерство" – проєкт Європейського союзу. Його основна мета – розвиток інтеграційних зв'язків Євросоюзу із шістьма країнами колишнього СРСР: Азербайджаном, Вірменією, Республікою Білорусь, Грузією, Молдовою та Україною.

28 червня Білорусь вирішила зупинити свою участь в ініціативі Європейського союзу "Східне партнерство" через запроваджені проти неї санкції. МЗС Білорусі відкликало постійного представника Білорусі при ЄС у Мінськ для консультацій. Главі представництва ЄС у Республіці Білорусь також запропоновано виїхати у Брюссель для консультацій.

Рішення Мінська зупинити участь у "Східному партнерстві" стало ще одним кроком білоруської влади, який зумовлює зростання напруженості в регіоні, заявив голова Європейської ради Шарль Мішель.

Контекст:

Перші санкції проти Білорусі та Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом, ввели США і, пізніше, Євросоюз ще у 2004 році у зв'язку з наявністю у країні політв'язнів і виборами, проведеними невідповідно до стандартів ОБСЄ. Відтоді частину цих санкцій було знято.

Після виборів президента Білорусі 2020 року, таємної церемонії інавгурації, якої вперше в історії Білорусі не анонсували і не транслювали по телебаченню, та жорсткого придушення масових акцій протесту відносини Євросоюзу та режиму Лукашенка погіршилися. Низка держав не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз із 2 жовтня 2020 року ввів чотири пакети санкцій проти Білорусі – через фальсифікацію результатів виборів президента, насильницьке придушення мирних протестів, репресії проти громадянського суспільства, примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, переслідування опозиціонерів.

Останніми, 24 червня, Євросоюз ввів секторальні санкції. Вони передбачають заборону на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу та перехоплення телефонних розмов та ідентифікації користувачів в інтернеті; заборону постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання із військовою метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, обмеження доступу до фінансових ринків ЄС. Європейський інвестиційний банк припиняє будь-які виплати за всіма наявними угодами щодо проєктів у державному секторі Білорусі.

Усього під європейськими санкціями зараз 166 фізичних та 15 юридичних осіб із Білорусі. Це сам Лукашенко, його найближче оточення і родичі, силовики, які придушували мирні протести, бізнесмени, прокурори, судді та інші.

Лукашенко заявив, що введені країнами Заходу санкції свідчать про "безсилля" цих держав.