Мішель: Білорусь зробила ще один крок назад, зупинивши участь у "Східному партнерстві"

Світ

Рішення Мінська зупинити участь в ініціативі ЄС "Східне партнерство" стало ще одним кроком білоруської влади, який зумовлює зростання напруженості в регіоні, заявив у Twitter голова Європейської ради Шарль Мішель.

"Білорусь зробила ще один крок назад, зупинивши участь у "Східному партнерстві", – вважає він.

На думку Мішеля, це призведе до подальшого зростання напруженості і матиме явну негативну дію на білоруський народ "внаслідок позбавлення його можливостей, які дає співпраця".

Також Мішель пообіцяв народу Білорусі солідарність і підтримку.

"Ми нагадуємо про ваше право вибрати для себе президента на нових, вільних і чесних виборах", – написав політик.

Водночас він назвав Олександра Лукашенка, який перебуває при владі в Білорусі, президентом.

"Режиму президента Лукашенка: ставте на перше місце майбутнє Білорусі", – написав голова Євроради.

9 червня у своєму зверненні до Лукашенка, присвяченому політв'язням Білорусі, Мішель називав його "містером".

28 червня Білорусь вирішила зупинити свою участь в ініціативі Європейського союзу "Східне партнерство" через запроваджені проти неї санкцій. МЗС Білорусі відкликало постійного представника Білорусі при ЄС у Мінськ для консультацій. Главі представництва ЄС у Республіці Білорусь також запропоновано виїхати у Брюссель для консультацій.

Контекст

"Східне партнерство" – проєкт Європейського союзу. Його основна мета – розвиток інтеграційних зв'язків Євросоюзу із шістьма країнами колишнього СРСР: Азербайджаном, Вірменією, Республікою Білорусь, Грузією, Молдовою та Україною.
28 червня Білорусь вирішила зупинити свою участь в ініціативі Європейського союзу "Східне партнерство" через запроваджені проти неї санкції. МЗС Білорусі відкликало постійного представника Білорусі при ЄС у Мінськ для консультацій. Главі представництва ЄС у Республіці Білорусь також запропоновано виїхати у Брюссель для консультацій.
Перші санкції проти Білорусі та Лукашенка ввели США і, пізніше, Євросоюз ще у 2004 році у зв'язку з наявністю у країні політв'язнів і виборами, проведеними невідповідно до стандартів ОБСЄ. Відтоді частину цих санкцій було знято.
Після виборів президента Білорусі 2020 року, таємної церемонії інавгурації, якої вперше в історії Білорусі не анонсували і не транслювали по телебаченню, та жорсткого придушення масових акцій протесту відносини Євросоюзу та режиму Лукашенка погіршилися. Низка держав не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз із 2 жовтня 2020 року ввів чотири пакети санкцій – через фальсифікацію результатів виборів президента, насильницьке придушення мирних протестів, репресії проти громадянського суспільства, примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, переслідування опозиціонерів.
Останніми, 24 червня, Євросоюз ввів секторальні санкції проти Білорусі. Вони передбачають заборону на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу та перехоплення телефонних розмов та ідентифікації користувачів в інтернеті; заборону постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання із військовою метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, обмеження доступу до фінансових ринків ЄС. Європейський інвестиційний банк припиняє будь-які виплати за всіма наявними угодами щодо проєктів у державному секторі Білорусі.
Усього під європейськими санкціями зараз 166 фізичних та 15 юридичних осіб із Білорусі. Це сам Лукашенко, його найближче оточення і родичі, силовики, які придушували мирні протести, бізнесмени, прокурори, судді та інші.
Лукашенко заявив, що введені країнами Заходу санкції свідчать про "безсилля" цих держав.