Білорусь зупинила участь у "Східному партнерстві"

Світ

Білорусь вирішила зупинити свою участь в ініціативі Європейського союзу "Східне партнерство". Про це 28 червня повідомила пресслужба міністерства закордонних справ Білорусі.

"Білорусь починає реалізацію процедури припинення дії угоди про реадмісію з ЄС. Ми не можемо виконувати свої зобов'язання у межах цієї угоди в умовах введених Євросоюзом санкцій та обмежень", – ідеться в повідомленні.

У відомстві заявили, що припинення дії угоди негативно вплине на взаємодію з Євросоюзом у сфері боротьби з нелегальною міграцією та організованою злочинністю.

Також МЗС Білорусі повідомило, що відкликає постійного представника Білорусі при ЄС у Мінськ для консультацій. Крім того, главі представництва ЄС у Республіці Білорусь також запропоновано виїхати у Брюссель для консультацій.

"У відповідь буде заборонено в'їзд до Білорусі представникам євроструктур і особам із країн Європейського союзу, які сприяли введенню обмежувальних заходів. Білоруська сторона й далі виробляє інші заходи реагування, зокрема економічного характеру", – додали в міністерстві.

"Східне партнерство" – проєкт Європейського союзу, що має основною заявленою метою розвиток інтеграційних зв'язків Євросоюзу із шістьма країнами колишнього СРСР: Азербайджаном, Вірменією, Республікою Білорусь, Грузією, Молдовою та Україною.

Контекст

Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів у Білорусі. До цих санкцій приєдналася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
У листопаді ЄС ввів санкції проти Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
У лютому цього року санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США й Великобританія.
16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.
21 червня редактор Radio Free Europe / Radio Liberty Рікард Йозвяк повідомляв, що міністри Євросоюзу ухвалили рішення про заморожування активів і заборону на видавання віз щодо 78 людей і восьми юридичних осіб. Серед них, за його словами, є бізнесмени, члени сім'ї Лукашенка, ректори, прокурори, судді, поліцейські і високопоставлені військові.
За даними "Радыё Свабода ", під санкції також потрапили БелАЗ, МАЗ, "Новая нефтяная компания", а також російський бізнесмен Михайло Гуцерієв, журналісти Андрій Муковозчик і Сергій Гусаченко, речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова, бізнесмени Олексій Алексін і Олександр Зайцев, міністр оборони Віктор Хренін та інші.
24 червня Євросоюз ввів секторальні санкції проти Білорусі. Нові санкції, зокрема, містять заборону на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу та перехоплення телефонних розмов й ідентифікації користувачів в інтернеті; заборону постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання з воєнною метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, продуктами з вмістом калію і тютюновою продукцією; обмеження доступу до фінансових ринків ЄС. Крім цього, Європейський інвестиційний банк припиняє будь-які виплати за всіма нинішніми угодами щодо проєктів в державному секторі Білорусі.
У ЄС уточнили, що загалом під європейськими санкціями зараз 166 фізичних та 15 юридичних осіб із Білорусі.
Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, 24 червня заявив, що введені країнами Заходу санкції проти Білорусі свідчать про "безсилля" цих держав.