Під санкції ЄС потрапили син і невістка Лукашенка

Світ

Під європейські санкції проти режиму Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, потрапив його середній син Дмитро. Про це йдеться на сайті Ради ЄС.

Дмитро Лукашенко не обіймає державних посад, але керує громадським об'єднанням "Президентський спортивний клуб". В ЄС зазначають, що через цей клуб він веде бізнес і контролює низку підприємств.

"Він був на таємній інавгурації Олександра Лукашенка у вересні 2020 року. Отже, він має користь від режиму Лукашенка і підтримує його", – підкреслюють автори санкційного списку.

Під санкції також потрапила дружина старшого сина Лукашенка Лілія Лукашенко. Автори списку зазначають, що вона була тісно пов'язана з низкою великих компаній, які одержали вигоду від режиму Лукашенка. Серед них:

група будівельних компаній Dana Holdings/Dana Astra;
торгове об'єднання "Белхудожпромыслы" Управління справами президента Республіки Білорусь. Воно є основним виробником виробів народних художніх промислів і сувенірної продукції у країні;
кіпрська компанія Eastleigh Trading Ltd. Білоруські ЗМІ ще у 2010 році писали, що ця фірма заробляє на операціях із нерухомістю.

Усього в новому санкційному списку Євросоюзу – 78 осіб і вісім організацій. На думку авторів санкційного списку, семеро із занесених до переліку фізосіб відповідальні за примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, а решта відкрито підтримує Лукашенка або прямо отримує вигоду від дій білоруської влади. У список потрапив і російський бізнесмен та друг Лукашенка Михайло Гуцерієв.

Крім ЄС, 21 червня нові санкції проти Білорусі ввели США, Великобританія і Канада. У списках – керівники силових структур, члени Центрвиборчкому, чиновники міністерства транспорту та інші.

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.
16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.