Дмитро Лукашенко не обіймає державних посад, але керує громадським об'єднанням "Президентський спортивний клуб". В ЄС зазначають, що через цей клуб він веде бізнес і контролює низку підприємств.
"Він був на таємній інавгурації Олександра Лукашенка у вересні 2020 року. Отже, він має користь від режиму Лукашенка і підтримує його", – підкреслюють автори санкційного списку.
Під санкції також потрапила дружина старшого сина Лукашенка Лілія Лукашенко. Автори списку зазначають, що вона була тісно пов'язана з низкою великих компаній, які одержали вигоду від режиму Лукашенка. Серед них:
- група будівельних компаній Dana Holdings/Dana Astra;
- торгове об'єднання "Белхудожпромыслы" Управління справами президента Республіки Білорусь. Воно є основним виробником виробів народних художніх промислів і сувенірної продукції у країні;
- кіпрська компанія Eastleigh Trading Ltd. Білоруські ЗМІ ще у 2010 році писали, що ця фірма заробляє на операціях із нерухомістю.
Усього в новому санкційному списку Євросоюзу – 78 осіб і вісім організацій. На думку авторів санкційного списку, семеро із занесених до переліку фізосіб відповідальні за примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, а решта відкрито підтримує Лукашенка або прямо отримує вигоду від дій білоруської влади. У список потрапив і російський бізнесмен та друг Лукашенка Михайло Гуцерієв.
Крім ЄС, 21 червня нові санкції проти Білорусі ввели США, Великобританія і Канада. У списках – керівники силових структур, члени Центрвиборчкому, чиновники міністерства транспорту та інші.
Контекст
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.
16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.
-3 Київ
