Об'єднана діаспора азербайджанців України виступила за виведення російських "миротворців" із Карабаху

Джавадов розповів, що, згідно із тристоронньою заявою Азербайджану, Вірменії та РФ про врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі, російський контингент розгортають уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі й уздовж Лачинського коридору. 

"Водночас, згідно з п. 4, російський миротворчий контингент розгортають паралельно з виведенням вірменських збройних сил. Цей пункт не виконала вірменська сторона при заступництві російських миротворців. Офіційний Баку не раз звертав на цей факт увагу як Москви, так і Єревана", – заявив Джавадов.

Як він розповів, у цьому пункті також зазначено, що строк перебування російських "миротворців" становить п'ять років з автоматичним продовженням на чергові п'ятирічні періоди, якщо жодна зі сторін не заявить про намір припинити застосування цього положення (заяву потрібно зробити за шість місяців до закінчення строку).

"Азербайджанська громадськість, політики, ЗМІ вимагають дотримання цього пункту. Упевнений, що його втілять у життя і російські миротворці покинуть зону свого тимчасового перебування", – додав Джавадов.

Глава ОДАУ заявив, що в Нагірному Карабасі відбувається "незаконна експлуатація" золоторудного та мідно-молібденового родовищ на території регіону.

"7 липня 2021 року президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав указ "Про новий розподіл економічних районів в Азербайджанській Республіці". Отже, було створено Карабаський економічний район – один із 14 економічних районів Азербайджану. Він включає і території, де нині живуть етнічні вірмени. [...] Офіційний Єреван визнав, що і Ханкенді, і весь Карабаський економічний район є територією нашої країни. Простіше кажучи, Вірменія визнала, що карабаські вірмени живуть на визнаній Вірменією території Азербайджану. І там же, у Карабаському економічному районі Азербайджану, вони продовжують незаконну експлуатацію золоторудного родовища "Гизилбулаг" і мідно-молібденового родовища "Демірлі". Азербайджанська сторона справедливо й законно висунула вимогу щодо проведення моніторингу на своїй території", – заявив він.

За його твердженням, "російські миротворці, потураючи пограбуванню азербайджанських природних ресурсів із боку карабаських сепаратистів", перекрили Лачинський коридор і перешкоджають азербайджанським екологам та активістам у доступі на територію Карабаху.

Контекст:

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнали частиною Азербайджану.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану й Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщено 1960 російських миротворців. Азербайджану дали право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже складним, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

У вересні 2022 року ситуація в регіоні знову загострилася. Сторони звинуватили одна одну у здійсненні обстрілів. Під час сутичок загинуло приблизно 300 людей. Секретар Ради безпеки Вірменії Вірмен Григорян заявив 15 вересня, що завдяки участі міжнародної спільноти вдалося досягти угоди між Вірменією й Азербайджаном про припинення вогню.