Обраний під час війни президент навряд чи буде легітимним – представник Зеленського в Раді
Проведення виборів президента України під час війни з Росією суперечитиме конституційним засадам виборчого права. Про це член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, представник президента у парламенті Федір Веніславський заявив в опублікованому 6 листопада коментарі LIGA.net.
На його думку, "існують 100-відсоткові підстави сумніватися в легітимності президента, гіпотетично обраного під час дії воєнного стану". Забезпечити дотримання конституційних засад виборчого права в умовах воєнного стану навряд чи вдасться, вважає він.
"Конституційні принципи виборчого права закріплені в розділі 3 Конституції України. Їх недотримання дає 100-відсоткові підстави для того, щоб сумніватися в легітимності наступного президента, хто б ним не був", – сказав Веніславський.
Він назвав дві основні групи, права яких зачеплять, якщо провести вибори у воєнний час. По-перше, це українці, які живуть на тимчасово окупованих Росією територіях, а по-друге – ті громадяни країни, які виїхали за кордон, рятуючись від окупантів, і надалі перебувають поза межами країни. В обох випадках забезпечити реалізацію виборчого права "дуже складно", каже нардеп.
Контекст:
Чергові президентські вибори в Україні мають відбутися навесні 2024 року. Про дату проведення парламентських виборів до повномасштабного вторгнення Росії точилися дискусії. Через те, що модель розрахунку дати виборів, згідно з Конституцією, не передбачає можливості позачергових перевиборів улітку, як це сталося у 2019 році, наступні вибори могли б відбутися у жовтні 2023-го чи жовтні 2024 року, пояснював експерт Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк у блозі на LB.ua.
У ст. 19 закону України про правовий режим воєнного стану зазначено, що в умовах воєнного стану (цей режим в Україні діє з 24 лютого 2022 року) заборонено проводити президентські та парламентські вибори.
Про те, що наступного року в Україні, незважаючи на російське вторгнення, мають відбутися вибори, заявив 23 серпня в Києві сенатор США від Республіканської партії Ліндсі Грем.
Зеленський у відповідь заявив в інтерв'ю, опублікованому 27 серпня, що для проведення виборів у країні у 2024 році необхідно швидко внести зміни до законодавства (до Виборчого кодексу), також Україні потрібні п'ять млрд грн на вибори. Крім того, глава держави запропонував скерувати на передову спостерігачів, щоб військові змогли проголосувати, та організувати виборчий процес за кордоном, де перебувають мільйони українців, які залишили країну через війну.
"Я не хочу, щоб до влади було ставлення, що "вони тримаються". Я ні за що не тримаюся. Я б хотів провести вибори, чесно. Мені подобається це зробити, коли там потрібно – упродовж року", – зазначив Зеленський.
Після заяв Зеленського Грем закликав союзників України надати їй фінансову й технічну допомогу для проведення виборів у 2024 році. Водночас він заявляв, що вибори у воєнний час – це "складна історія". Зокрема, 4 жовтня він припустив, що, якщо парламент та уряд "вирішать виклики, пов'язані з цими виборами, то їх можна буде проводити".
Як свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, опубліковані 30 жовтня, більшість українців проти проведення виборів під час війни. 81% опитаних вважає, що вибори варто проводити після завершення війни, оскільки зараз для них не найкращий час. Лише 16% опитаних вважають, що вибори варто проводити у строки, визначені Конституцією (парламентські – у жовтні 2023-го, президентські – у березні 2024 року).