Оператор "Північного потоку – 2" заявив про військові провокації в зоні будівництва газопроводу, Польща заперечує
Глава Кінгісеппської філії Nord Stream 2 Андрій Мінін у коментарі російському агентству "Інтерфакс" заявив про регулярні провокації з боку польських рибальських і військових судів, а також авіації в зоні прокладання газопроводу "Північний потік – 2".
За його словами, 28 березня за 1,5 км від газопроводу з'явився підводний човен у надводному положенні, який міг пошкодити газопровід і трубоукладач "Фортуна". Він додав, що наступного дня навколо судна нібито виконував маневри корабель польських ВМС, а 30 березня поруч із "Фортуною" було два рибальські судна, що не відповідали на виклики по радіоканалах.
Крім того, у другій половині березня збільшилася кількість прольотів літаків над трубоукладальними суднами на невеликій висоті.
Мінін заявив, що "регулярні провокації іноземних цивільних і військових суден" створюють пряму загрозу безпеці суден проєкту.
Збройні сили Польщі спростували ці заяви, додавши, що літаки польської армії регулярно виконують патрульно-розвідувальні польоти в районі Балтійського моря.
"Військово-морські сили Республіки Польща не ведуть ніякої провокаційної діяльності й виконують свої статутні завдання відповідно до міжнародного права", – ідеться в повідомленні оперативного командування збройних сил Польщі у Twitter.
У коментарі LIGA.net пресслужба міноборони Польщі додала, що 29 березня судно ВМФ Польщі виконувало завдання у відкритому морі на безпечній від Nord Stream 2 відстані й із дотриманням правил безпеки.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія та Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить по континентальному шельфу Данії.
Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. З кінця 2019 року на проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, накладено американські санкції, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було побудовано 93% газопроводу, повідомляв Nord Stream 2 AG.
За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
23 лютого 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цьому стали можливі санкції щодо проєкту з боку США.
На завершенні будівництва наполягає Німеччина, попри те, що за припинення будівництва "Північного потоку – 2" виступила німецька партія "Зелені". У політичній силі вважають, що завершення будівництва газопроводу стане неправильною реакцією на анексію Росією українського Криму та її підтримку сепаратистів на Донбасі.