Парламент Білорусі в першому читанні ухвалив законопроєкт, який забороняє мирні зібрання без дозволу. Журналістів прирівняли до активістів
На журналістів поширюється вимога щодо дотримання порядку нарівні з учасниками масових заходів, сказав Кубрак
Депутати Палати представників Національних зборів Білорусі 2 квітня ухвалили в першому читанні законопроєкт "Про зміну закону Білорусі "Про масові заходи в Білорусі". Про це повідомляють на сайті нижньої палати парламенту республіки.
Згідно з документом, скасовано повідомчий порядок організації та проведення масових заходів – їх можуть проводити винятково на підставі дозволу місцевих органів влади.
Окрім цього, заборонено "висвітлення в засобах масової інформації, мережі інтернет або інших інформаційних мережах у режимі реального часу масових заходів, що відбуваються з порушенням встановленого порядку, із метою їхньої популяризації або пропаганди".
"Законопроєкт уточнює правове становище осіб, присутніх на масовому заході як журналістів засобів масової інформації. На таких осіб поширюється вимога щодо дотримання громадського порядку нарівні з організаторами і учасниками масових заходів", – сказав під час доповіді в Овальному залі міністр внутрішніх справ Білорусі Іван Кубрак, пише БЕЛТА.
Окрім цього, встановлено заборону на виконання журналістами "розпорядчих функцій з організації та проведення масового заходу", а також "заборону на надання іншим особам повноважень на аналогічні дії", додав глава МВС Білорусі.
Також на політичні партії та громадські об'єднання "покладено відповідальність за здійснення їхніми членами від імені цих організацій публічних закликів до організації та проведення несанкціонованих масових заходів".
Про плани внести поправки в закон про ЗМІ в Білорусі 31 березня заявляв голова громадського об'єднання "Біла Русь" Геннадій Давидько. Він говорив, що якщо захід не є дозволеним згідно із законом, то "будь-який журналіст, який перебуває там, – уже не журналіст".
"Треба бути лояльними й законослухняними", – зазначав Давидько.
У Білорусі із 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, із початку 2021 року протестна активність упала). За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі. Наприкінці лютого він говорив, що жодна його дитина не буде президентом Білорусі після нього.
У День волі 25 березня в Білорусі затримали понад 200 осіб, серед них – журналістка Наталія Хамутовська, писало "Радые Свабода".