Понад 30 країн обговорять у Парижі створення міжнародних сил безпеки для України – ЗМІ

Представник військових Франції сказав, що метою таких сил може стати утримання країни-агресора Росії від нового нападу на Україну після досягнення миру.

Очікують, що учасниками обговорень стануть не лише європейці, а й представники країн Азії та Океанії (Австралія, Нова Зеландія, Японія, Південна Корея, які приєднаються до обговорення віддалено).

Один із варіантів імовірних дій таких міжнародних сил безпеки передбачає термінове перекидання (протягом кількох годин чи днів) важкого озброєння й запасів зброї на допомогу силам оборони України – у разі російської атаки всупереч перемир'ю.

У першій частині зустрічі у вівторок презентують сам план, у другій частині планують "точніші й конкретніші" обговорення з обміном думок, чи зможуть військові тих чи інших країн "зробити свій внесок" у міжнародні сили в Україні.

Співрозмовник Associated Press наголосив, що остаточне рішення про участь країн у міжнародних силах ухвалюватимуть на політичному рівні лідери країн.

За даними агентства, в обговоренні планують узяти участь 32 країни – члени НАТО з 33 – усі, окрім Сполучених Штатів. Вашингтон не запросили на обговорення, щоб продемонструвати, що європейські країни і без США можуть узяти на себе відповідальність за значну частину безпекової структури в Україні після припинення вогню.

Бути на зустрічі також планують представники країн, які не є членами НАТО, – Ірландії, Кіпру, Австрії, стверджує Associated Press.

Україну представлятиме один із членів Ради національної безпеки і оборони країни, пише медіа.

Контекст:

Про ймовірне скеровування західних військ в Україну заявляв президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року. Частина світових лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів до України. Серед тих, хто відкидав таку можливість, були канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також Польща й Румунія.

Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють можливість скеровування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.

21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський сказав, що гарантії безпеки після війни підтримуватимуть не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Однак європейські країни розглядають можливість скеровування приблизно 40–50 тис. військових для підтримання миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.

16 лютого прем'єр Великобританії Кір Стармер заявив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня таку ймовірність не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" у Парижі сварилися через це питання.

The Economist із посиланням на джерела повідомляло, що США хочуть залучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.

24 лютого президент США Дональд Трамп заявив, що не проти скеровування військового контингенту НАТО як миротворців до України. За його словами, нелегітимний президент РФ Володимир Путін "прийме це". Проте до цього глава російського МЗС Сергій Лавров говорив, що для РФ це нібито буде "неприйнятним".