Президент Азербайджану і прем'єр Вірменії провели переговори щодо статусу Нагірного Карабаху
На зустрічі також були президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц і глава Європейської ради Шарль Мішель. Зустріч відбулася в Кишиневі (Молдова).
Як ідеться в повідомленні, під час переговорів сторони обговорили питання, пов'язані з розблокуванням регіональної транспортної й економічної інфраструктури, делімітацією і безпекою кордонів між двома країнами, а також угоду про врегулювання відносин між Вірменією й Азербайджаном.
Після переговорів Пашинян заявив, що вважає зустріч корисною, пише вірменська редакція "Радио Свобода". Водночас він зазначив, що домовленості поки "дуже попередні". За словами прем'єра Вірменії, сторони наголосили, що не заперечують проти того, щоб за основу для подальших робіт із демаркації кордону між Вірменією й Азербайджаном узяли карти 1975 року.
"Це означає ще один крок до підтвердження територіальної цілісності 29,8 тис. км&³2; [Вірменії] і територіальної цілісності 86,6 тис. км&³2; [Азербайджану]", – наголосив прем'єр-міністр.
Як ідеться в заяві пресслужби французького президента, європейські лідери закликали Вірменію й Азербайджан дотримуватися всіх узятих на себе зобов'язань, зокрема, якнайшвидше звільнити військовополонених. Також вони наголосили на важливості місії спостерігачів Євросоюзу "на благо Вірменії" та вказали на важливість впровадження "гарантій прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху".
Окрім того, Макрон закликав сторони відмовитися від будь-якої ворожої риторики і продовжувати зусилля щодо відновлення миру "на благо всього населення регіону".
Зустріч також прокоментував Шольц у Twitter. Він написав: "Зустрічатися, як європейці, – добре".
Глава Європейської ради повідомив у Twitter, що сторони продовжать переговори 21 липня у Брюсселі (Бельгія).
Контекст:
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану й Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
На початку травня 2023 року у США відбулися мирні переговори глав МЗС Азербайджану та Вірменії. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що країни досягли "суттєвого прогресу" на шляху до нормалізації відносин і що угода між ними "в межах досяжності". Спікер Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи переговори, заявив, що будь-яку допомогу щодо врегулювання конфлікту "вітає", але вирішення можливе лише на підставі "абсолютно безальтернативних" документів 2020 року, підписаних разом із Росією.
25 травня 2023 року під час засідання вищої Євразійської економічної ради в Москві Пашинян заявив, що Вірменія й Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності.