Президент Азербайджану Ільхам Алієв на тому ж засіданні сказав, що "є серйозні передумови нормалізації відносин між Азербайджаном і Вірменією на основі взаємного визнання територіальної цілісності й суверенітету", відео публікує ТАСС.
"Є можливість для виходу на мирну угоду з огляду на те, що Вірменія визнала Карабах частиною Азербайджану", – цитує Алієва "Інтерфакс".
Контекст
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнали частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський.
Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
На початку травня 2023 року у США відбулися мирні переговори глав МЗС Азербайджану й Вірменії. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що країни досягли "суттєвого прогресу" на шляху до нормалізації відносин і що угода між ними "у межах досяжності". Спікер Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи переговори, заявив, що будь-яка допомога щодо врегулювання конфлікту "вітається", але рішення можливе лише на основі "абсолютно безальтернативних" документів 2020 року, підписаних разом із Росією.